ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Від Кропивницького до Флоренції: мандрівка до найвідомішого у світі «офісу». ФОТО

Від Кропивницького до Флоренції: мандрівка до найвідомішого у світі «офісу». ФОТО

Подорож до знаменитої флорентійської галереї Уффіці розтяглася для мене майже на десять років. Тоді, в 2010 році, брат Анатолій завбачливо – за кілька тижнів до мого приїзду – купив квиточки до скарбниці мистецьких творінь епохи Відродження, але Фіренца, як самі італійці називають столицю Тоскани, зустріла нас тоді неприємним сюрпризом: картинна галерея страйкувала! 

Тож цього разу, 9 листопада, навіть під’їжджаючи місцевим трамваєм, – який, до речі, хоч і гарний, і сучасний, але більш ніж на сто років молодший єлисаветградського! – до історичного центру міста, відверто хвилювалися. Втім, потрапивши на площу Синьйорії й пройшовши найсуворішу перевірку охороною культурного закладу, близько десятої ранку таки переступили омріяний поріг одного з найбільших і найзначиміших музеїв європейського образотворчого мистецтва.

Спершу разом із нескінченим різномовним і різноликим потоком любителів прекрасного з усього світу підіймалися сірими кам’яними сходами на верхній поверх палацу, побудованого ще в ХУІ столітті. Коли правитель Флоренції Козімо І Медічі замислив об'єднати всі адміністративні служби Великого герцогства Тосканського (1569-1859) під одним дахом, створивши, таким чином для них єдиний офіс. Власне, назва теперішньої картинної галереї й походить від застарілого італійського ufficio, що означає «офіс». Для реалізації проекту був запрошений майстер Джорджо Вазарі. Згодом, приміщення добудовувалось та перестало відігравати попередні адміністративні функції. Проте постійно, протягом століть, поповнювалось шедеврами мистецтва. Упорядковувалося за сучасними музейними критеріями і, врешті-решт, відкрилося для широкої публіки.

…А через багато років – і для нас, українців ХХІ століття. Отож, відтепер можу сказати собі, що здійснилася одна з найзаповітніших мрій! Та, яка там «одна»! Завдяки брату, який тривалий час живе і працює в Італії, на власні очі побачив найвідоміші, і незнані мною досі - навіть з мистецьких альбомів! – твори італійських майстрів! Йдучи заставленими неймовірною кількістю античної скульптури довжелезними коридорами Уффічі, переходили з залу в зал, фотографувалися на фоні численних шедеврів Джотто, Ботічеллі, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Джорджоне, Тіціана, Паоло Учелло, Чімабуе, П’єро делла Франческа та багатьох інших. А як було не радіти, споглядаючи картини Рембрандта, німецьких майстрів Альбрехта Дюрера та Лукаса Кранаха Старшого, фламандців Рубенса і Ван Дейка! Не буду вдаватися до прикрих роздумів, мовляв, все відбувалося майже бігом, у неймовірно залюднених залах, де й чималеньких розмірів картину нелегко розглянути, а не те, що сфотографуватися на її фоні. Оскільки враження від побаченого й досі переповнюють душу. Здалося, що відтепер, коли буду перечитувати книги по мистецтву, сприйматиму їх уже не так поверхово, а як людина, котра все ЦЕ БАЧИЛА!


Завдяки Уффіци той листопадовий день промайнув миттєво. І, як не парадоксально, я був радий, що минула й поїздка – навіть без Уффіци! – дала змогу поглянути на Флоренцію й з різних боків. Походити старовинними вулицями фіалкового міста та набережною неспокійної річки Арно. Помилуватися її знаменитими мостами. Постояти на оглядовому майданчику поблизу мідної копії статуї Давида роботи Мікеланджело. А вже звідти у всій красі подивуватися генію тих зодчих, які звели купол казкової Санта-Марія-Дель-Фьоре. Поглянути, бодай здалеку, на малахіт садів Боболі: зразок садово-паркового мистецтва ХVІ століття, знову-таки, пов’язаного зі славою родини Медичі. ...А ще минулого разу вдалося побувати під стінами архітектурного комплексу Санта-Марія Новелла, зокрема, в фантастичному за красою монастирському дворі романського стилю. Багато століть тому героїв «Декамерона» – семеро дівчат і троє хлопців – геній Бокаччо змусив саме в цій церкві домовлялися про втечу з зачумленого міста.

…Поглядаючи на годинник, що на дзвіниці палаццо Веккьо, ми ще й цього разу встигли насолодитися виставленою на площі Синьйорії експозицією скульптурних творів міфічних «Персея з головою Медузи», «Геркулеса й кентавра», «Викрадення сабінянок», «Менелая з тілом Патрокла». Прогулятися поруч зі згаданим шедевром архітектури Санта-Марії-Дель-Фьоре, кампанеллою (дзвіницею) Джотто та бапсистерієм (хрестильнею) Сан-Джованні з його, – за висловом Мікеланджело, - «райськими вратами». Велична Санта-Марія-дель-Фьоре будувалася не лише як культова споруда та архітектурна окраса Фіренци, але й як критий майдан, де при нагоді могло вміститися мало не все населення міста (понад тридцять тисяч осіб). Тут проповідував легендарний Савонарола, жорстокий диктатор Флоренції та релігійний фанатик, який протистояв «епікурейсько-язичницькому гуманізмові Лоренцо Медичі» й намагався побудувати «град Божий на землі». Чи не з того часу італійські жінки, принаймні ті, яких довелося й цього разу бачити в різних куточках Тоскани, носять доволі скромне вбрання й не переобтяжують себе різними прикрасами? Проте, цього не скажеш про сильну стать, особливо представників молодого покоління, з їхніми вишуканими стрижками, оригінально вибритими обличчями й артистично накрученими шарфами довкола шиї…

Після сказаного. Здавалося б, чого тобі ще не вистачає? Ти, завдяки братові, котрий неймовірно любить прекрасне, побував у Флоренції, побачив скільки чудес?! Але, як і під час поїздки десятирічної давнини, продовжуєш тяжко зітхати з приводу тих куточків «славної Флоренції - кращого міста всієї Італії» (Джованні Бокаччо), де досі не побував. Наприклад, у базиліці Санта-Кроче (бере початок від засновника відомого християнського ордену Франциска Ассізького), в якій знайшли вічний спочинок Галілео Галілей, Ніколо Макіавеллі, Мікеланджело Буонарроті... До того ж, саме з Флоренції творчі витоки Данте Аліг’єрі й Франческо Петрарки. Тут Карло Коллоді створив улюблений дитячий образ Піноккіо, який, завдяки перу Олексія Толстого, став ще відоміший як Буратіно. Симпатичних дерев’яних Піноккіо бачив у в продажу в різних куточках Тоскани. Чи не завдяки пригодам цього літературного героя тутешні краєвиди й людські характери ще з дитинства химерним чином поселилися в українській душі? Хочете вірте, а хочете ні, але я до подробиць пам’ятаю той весняний день, коли за селом під шовковицею вчителька читала нашому другому класу цю італійську казку. Тож, виявляється, столиця Тоскани розвідала шлях до мого дитинства?. Як, наприклад, і її уродженець, мореплавець Амеріго Веспуччі, пізнав його до північного й південного американських континентів, іменем якого їх і назвали.

 Фото автора 

та Анатолія Шепеля

268 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.


Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.