ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Важлива тема: фізико-географічні об’єкти Долинського району, що на Кіровоградщині

Важлива тема: фізико-географічні об’єкти Долинського району, що на Кіровоградщині

Олександр Ромащенко з Долинської – історик за освітою. Втім, досі для широкого загалу відомий більше, як громадський діяч. Керував Кіровоградською обласною «Свободою», згодом - Долинською районною державною адміністрацією. А що несе з собою для нього сьогоднішній день, поцікавилися в пана Олександра?

- Попри інші заняття, повернувся також обличчям до здобутих знань на історичному факультеті. Останнім часом прискіпливо вивчаю гідроніми та інші фізико-географічні об’єкти Долинщини. Виявляю існуючі або відомі у минулому історичні та географічні назви рідного краю. Здійснюю документальну фіксацію їх…
- Невже й досі ця робота в повному обсязі не доведена до кінця? Адже відомо, що, коли двадцять років тому створили Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагенство), одним з його завдань саме й було провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності. Згодом успадкувала завдання попередника Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). Невже в області та й в Україні є потреба якоїсь додаткової роботи?
- На жаль, так. Хоча у 2006 році постановою Кабінету Міністрів України затверджено ще й «Положення про Державний реєстр географічних назв». Отож Держгеокадастр на основі подань органів місцевого самоврядування, архівних, картографічних, статистичних, енциклопедичних та інших даних мав би провести відповідну роботу в тому числі й по фіксації гідронімів у Державному реєстрі географічних об’єктів. Втім, як відомо з практики, виконання поставлених завдань завжди залежить від так званого «людського фактору», безпосередніх виконавців. Дійсно частина балок, курганів, водосховищ, річок та урочищ таки внесено до фізично-географічного розділу Державного реєстру географічних назв. Але оскільки безпосередніми виконавцями завдань є органи місцевого самоврядування, тож саме від працівників сільських рад, їхнього ставлення до завдань, завзяття, наполегливості, комунікабельності, а іноді й …чесності (!) залежать підсумки таких робіт…
- Поясніть, будь-ласка, свою думку?
- Як стало мені відомо у Долинському районі окремі сільські ради взагалі не брали участь у вищевказаній роботі. Кілька органів місцевого самоврядування поставилися халатно до поставлених завдань. Навіть подали до реєстрації дані, не підтверджені жодними джерелами, доказами чи усними переказами. Та інформація не має жодного стосунку до реальності. Простіше кажучи, виконавці у кількох випадках самі вигадали назви, зареєстровані у Державному реєстрі географічних назв.
- Пане Олександре, а що стоїть за Вашими твердженнями?
- Насамперед, копітка робота з архівними, картографічними, статистичними, енциклопедичними даними. Я особисто виявляв географічні назви, не зафіксовані документально. Довелося поспілкуватися й краєзнавцями, географами, істориками, працівниками органів місцевого самоврядування й пересічними мешканцями, котрі проживають на тій чи іншій території.
- Чи не применшується роль усної народної пам’яті у зборі такої інформації?
 - Цього робити не потрібно. Судіть самі. Здавалося б, існує, наприклад, План генерального межування Єлисаветградського та Олександрійського повітів початку ХІХ століття. Вагомий внесок картографів просто важко переоцінити, саме завдяки їхнім зусиллям сьогодні можемо довідатися про історичні назви нашого краю. Але не варто применшувати й роль усної народної пам’яті в збереженні географічних назв. Вона крізь віки й покоління передала нам частину знань, уявлень та традицій українських хліборобів. Це при тому, що тоталітаризм ХХ століття завдав їй здавалося б непоправної шкоди. Так, сьогодні у селах майже втрачені традиції надавати ім’я географічним об’єктам та передавати ці знання з покоління в покоління. З людьми похилого віку від нас відходять і безцінні знання. Втім, зацікавившись безпосередньо цією темою у 2016-2018 роках, я подекуди ще встиг застати живими тих, хто зберігав у своїй пам’яті назви балок, ярків та курганів. Молодші селяни їх уже ніяк не називають. На жаль.
 - Не будемо перелічувати всі вивчені Вами історичні джерела. Один їх перелік займає кілька сторінок. А ось про етимологію, тобто походження назв топонімів, хотілося б дізнатися.
- На мою думку назви балок, наприклад, походять від імен власників землі чи перших поселенців. Такими є балки Волкова, Грекова, Закурдаєва, Шевцова та інші. Крім того, називали таку форму рельєфу ще й з огляду на його природні особливості: Глиняна, Кам’янувата, Водяна, Очеретяна, Широка, Суха й т.п.
- З нашої розмови стало зрозуміло, що Вам неодноразово траплялися випадки щойно вигаданих назв топонімів, іншими словами «висмоктаних з пальця»…
- Дійсно, що так. Зокрема, готуючи пропозиції для Державного електронного реєстру унормованих назв географічних об’єктів щодо фіксації та уточнення назв географічних об’єктів на території Долинського району, я намагався зупинитися на тих з них, які мають первинну оригінальну назву. Та ще й пройшли випробування часом. Тобто зафіксовані в архівних та картографічних матеріалах різних часових проміжків. Водночас я пропонував вносити зміни до раніше зареєстрованих назв: надуманих і не підтверджених жодними джерелами, доказами чи усними переказами. Які не мають стосунку до реальності. Так, назву річку Славна, що пересихає на території Богданівської сільської ради, замінити на Мала Бочкувата. Назву річки Благодатна, що на території Гурівської сільської ради, замінити на Бессарабська. Річки Григороденисівка на території Новогригорівської Другої сільської ради на Яремина і т.п. Бо саме пропоновані назви використовувалася у картографічних матеріалах з початку ХІХ століття. Переконаний, що на підставі архівних матеріалів варто повернути й ім’я балці, що наразі назвали Бучикова, історичну назву – Солонцювата.
- У Державному реєстрі географічних назв по Долинському району зареєстровано більше пів сотні балок, річок та річок, які пересихають. А чи  лишилися необлікованими державою подібні фізико-географічні об’єкти?
- Знову вимушений сказати «на жаль». Адже ще більша кількість існуючих балок саме й лишилися не облікованою. Тож пропоную додати до Державного електронного реєстру унормованих назв географічних об’єктів ще сімдесят. Не буду перелічувати всі. А, для прикладу, назву балки басейну річки Березівка: Лепкалова на території Березівської сільської ради; Суха на території Долинської міської ради; Водяна, Глиняна, Івашкова, Кам`яна, Очеретин балки на території Маловодянської сільської ради тощо. Балки басейну річки Весела Боковенька: Шепранова балка (Забалка), Крута Скобровата, Бантажевська та інші. Балки басейну річки Боковенька: Філонова, Литвинова, Борсюки та інші. До речі, є плутанина і в визначеннях понять річка і балка. Прикро, що вона поширилася й на зареєстровані назви в Державному електронному реєстрі унормованих назв географічних об’єктів. Оскільки, у відповідності до загальноприйнятих стандартів, частина об’єктів не можуть називатися річками, - лише струмками та балками, - тому необхідно вищевказані об’єкти перереєструвати. Пропоную також виправити граматичні помилки у написанні назв кількох балок.

Вочевидь, тема піднята Олександром Ромащенком, важлива. Оскільки, не виключено, що за подібним сценарієм відбувалася реєстрація географічних об’єктів і в інших районах та областях Україні.

Фото з архіву Олександра Ромащенка

328 0
НОВИНИ



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.