ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Цей день в історії, або Неконституційні плачі опозиціонерів

Цей день в історії, або Неконституційні плачі опозиціонерів

16 липня вже позначено у календарі історичних дат: двадцять дев’ять років тому Верховна Рада прийняла Декларацію, котра проголосила державний суверенітет України як верховенство, самостійність і неподільність влади Республіки. Про це  забули згадати, здається, всі інформаційні телепрограми. Щоправда, без будь-якого злого наміру, бо після того було ухвалено Акт проголошення незалежності України, ряд інших політико-правових документів, зрештою, затверджено Конституцію, котра розставила все на своїх місцях і в лютому поточного року закріпила курс України на вступ до Європейського союзу і НАТО. 

Я ж нагадую про Декларацією з тієї причини, що нею продовжують маніпулювати всі без винятку промосковські опозиціонери - від «блоку» до «платформи». «Маніпулюють» - це ще досить делікатно сказано, оскільки посилатися на Декларацію немає ніяких юридичних підстав: усі її положення перекриваються прийнятими пізніше Актом проголошення незалежності і самою Конституцією. Тож коли вам позаштатні спікери російського президента на зразок Вілкула, Мураєва, Рабіновича, Шуфрича  щось із цього приводу розповідатимуть, реагуйте спокійно: «Не брешіть, панове».

Але й день 16 липня вже нинішнього року теж матиме право на закріплення в календарі пам’ятних дат. Цього дня набув чинності Закон про державну мову. З цієї нагоди у двадцяти містах України пройшли святкові концерти, викликаючи серед кремлівських політиків скрегіт зубовний, оскільки чергова спроба дискредитувати Україну на світовому рівні через розгляд нашого мовного закону в Радбезі ООН з тріском провалилася. Росіян просто не підтримали. Як зауважив представник Великої Британії: «Винесення питання українського мовного закону на засідання Радбезу ООН – це спроба Росії підірвати українську незалежність». Суттєве зауваження зробив представник Домініканської Республіки, котрий сказав, що в його країні розмовляють близько сімдесяти мовами, а ухвалення закону про мову є способом об’єднати людей, а не розмежувати. Що переконливо спростовує «жалі» наших опозиціонерів про нібито «разделение людей по языковому принципу». Це мало б стримати президента, а швидше начальника його партії Дмитра Разумкова від поспішного перегляду закону, принаймні до ознайомленням стану справ із захистом мов, скажімо, у Франції, котра чітко слідкує за рівнем англомовного впливу, чи Польщі, що береже польську як зіницю ока. Не завадило б поцікавитися і як там у наших східних сусідів, де – у федеративній країні - домінування російської перевищує будь-які демократичні норми.

Цього ж дня Конституційний суд України визнав конституційним Закон про декомунізацію. Він наголосив, що «право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань не є абсолютним, а його здійснення може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку». «За своєю злочинною сутністю, – сказано у його рішенні, –  комуністичний режим і нацистський режим були однаковими, а методи здійснення ними державної репресивної політики – тотожними. Названі режими категорично заперечували можливість існування української незалежної держави, переслідували її прихильників та перешкоджали українському національному відродженню». І зазначається, що комуністичний режим, так само як і нацистський, завдав непоправної шкоди правам людини, оскільки протягом усього періоду свого існування здійснював тотальний контроль над суспільством, політично вмотивовані переслідування та репресії. То які тепер претензії до закону і до директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича – одного з найпослідовніших провідників декомунізації в Україні? І наскільки конституційно послідовними є висловлювання того ж Дмитра Разумкова на кшталт, ніби «питання декомунізації повинні розглядати на рівні Верховної Ради, а рішення про перейменування населених пунктів мають приймати місцеві жителі на референдумах»?

У вівторок Конституційний суд визнав конституційним також закон «Про освіту», який, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома або більше мовами; особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською в окремих класах комунальних закладів дошкільної та початкової освіти. То з якого приводу «базар», кажучи вашим сленгом, панове опозиціонери?

Отакі ось справи. А під кінець нагадаю, що згідно з Конституцією рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. 

З наступними виборами!


   

205 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.


Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.