ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Післямова до свят: жінки Єлисаветградщини, жінки Кіровоградщини. ФОТО

Післямова до свят: жінки Єлисаветградщини, жінки  Кіровоградщини. ФОТО

– Шкода, що ви у нас вчора не були, – сказали мені в краєзнавчому музеї.

– А що було вчора? – поцікавилася я, зовсім випустивши з голови, що там відбулася презентація міні-виставки в обласному краєзнавчому музеї, присвячена святу 8 Березня.

– О! Вчора у нас було людно! Нашими гостями стали студенти психолого-педагогічного факультету ЦДПУ імені Винниченка, а також представники громадських організацій і ваші колеги журналісти. 

Авторка виставки, вона ж старший науковий співробітник відділу історії Алла Забабуріна розповіла історію, точніше передісторію міжнародного жіночого дня і познайомила присутніх із видатними жінками Єлисаветградщини.

Звісно, пальму першості в творінні історії свого краю треба віддати чоловікам, але це не означає, що жінка відігравала другорядну роль в сферах культури, науки, тощо. Я згадаю лише кількох жінок, чия непересічна постать привернула увагу автора виставки. Дехто з них пов’язаний із нашим краєм лише місцем народження, як наприклад, знаменита арфістка, народна артистка СРСР, професорка московської консерваторії Ксенія Ерделі

В експозиції представлені в основному фотографії, рукописи, друковані спогади. Не потребує особливих рекомендацій ще одна жінка, чиє ім’я вписане в багату традиціями історію нашого краю. Акторка, перекладачка, мемуаристка і просто дружина видатного українського драматурга і театрального діяча Івана Карповича Тобілевича (Карпенка –Карого). 

Я називаю імена лише деяких представниць прекрасної статті. Дехто з них перебував у тіні, як, наприклад, талановита піаністка Наталя Нейгауз, котра неодноразово і «на рівних» концертувала зі своїм знаменитим братом.

Менше відомо і про благодійну діяльність Мері Ельворті – дружини Роберта Ельворті. В музеї вирішили ліквідувати таку несправедливість. Зате про меценатку Анну Дмитрян і її лікарню навряд чи хто не чув хоч краєм вуха! В експозиції представлена книжка про лікарню святої Анни видання 1908 року. 

Автори виставки пояснили, що обмежили себе терміном середини Х1Х – середини ХХ століття, а заодно висловили своє особисте відношення до того, чи треба нам святкувати 8 березня, міжнародний жіночий день, коли жінкам дарують квіти і говорять скільки красивих слів, що за весь рік не почуєш!

Знайомство з цією виставкою особисто для мене було корисним ще й з тієї причини, що я раптом подумала: а чому лише середина минулого століття! Адже і серед нас жили і живуть чимало жінок, котрі прославляли наш степовий край, залишили свій слід в історії Кіровоградщини. З вашого дозволу я декого з них згадаю. І найперша жінка,котру я назву з душевною ніжністю – це Євгенія Михайлівна Чабаненко, дорога наша «баба Женя». Яскрава, непересічна особистість, альтруїстка. Жінка-борець. У відстоюванні своїх принципів вона була непримирима, іноді «перегинала палку», але завжди щира! До неї не всі ставилися прихильно, але про те,що вона яскравий громадський діяч не заперечить ніхто. Не випадково Валерій Мятович саме її «обезсмертив» у своєму романі «Номенклатурний декамерон». Правда, під іншим іменем. 


Серед яскравих постатей, меценаток згадаю ще одну людину, з якою мені доводилось мати справу, як газетярці. Розумію, у багатьох це ім*я викличе неоднозначну реакцію. Але я стояла і стою на тому,що для нашого міста Ганна Антоньєва зробила чимало. Я маю на увазі той період, коли вона ще не вчинила фатальну помилку у своєму житті – стала депутатом ВР. А часи то були, ой, які не прості. Наведу лише один приклад – наш театр. Зарплати мізерні і ті затримували. А в театрі працювали, як у жодному іншому в Україні, багато сімейних пар. Один Бог знає, як вони виживали. Принаймні ранок у мого друга директора театру Віктора Савицького нерідко розпочинався з приймальні Ганни Антоньєвої. За її участю в театрі була створена громадська рада, куди увійшли спонсори. Вона ж її і очолила. Вижили!

Минуть часи і в музеї нових поколінь знайдеться місце для достойної людини першого керівника кіровоградської торгово-промислової палати Валентини Харитонової. Власне, вона стояла біля джерел її створення, тендітна жіночка з містечка Генічеська Херсонської області, чия діяльність дала хороші наслідки для економіки нашого міста. Варто згадати знамениті виставки-продажі, які ТПП влаштовувала у клубі Компанійця. Сьогодні Валентина Сергіївна – на заслуженому відпочинку, а її дітище ТПП очолює ще одна меценатка Ірина Саєнко, котра створила рекламне агентство «Антураж А» і підтримувала наші заклади культури. Обидві вони «зробили себе самі», як кажуть в Англії.

До речі, автори виставки у краєзнавчому музеї зазначили,що їхня розповідь стосується не тільки уродженців нашого міста, про що я вже говорила. Так, якщо Ксенія Ерделі, поцілована Богом, наша землячка, то її двоюрідна племінниця і учениця Ольга Ерделі, теж народна артистка Радянського Союзу і професорка до нашого краю має опосередковане відношення. Але в експозиції про неї згадують! 

Я ось до чого веду. В другій половині минулого століття зробила свою головоломну кар*єру в лавах кіровоградської міліції Тетяна Подашевська, перша в Україні жінка – генерал. Правда, генералом вона стала вже в Києві. Та що це міняє, старт цій красивій,розумній, щасливій жінці, матері трьох дітей, а тепер уже й бабусі, дав наш рідний край!

Ось такі у нас жінки! І хто мені заперечить, що в музеях майбутнього не знайдеться місце для уславившої Кіровоградщину і всю Україну співачки, народної артистки України, кавалера ордена княгині Ольги Антоніни Червінської, тепер уже керівниці театру музики, пісні і танцю «Зоряни», чиє творче життя назавжди пов’язане з нашим краєм.

Я вже хотіла поставити три крапки, як раптом зачепила поглядом тоненьку книжечку в яскравій обкладинці «З Вірою – надія і любов». І як я могла забути! Віра Махоріна. Ось жінка Кіровоградщини, котра заслуговує на те, щоб про неї згадували. Зараз я розповім про цю книжку. На титулі ім’я Віри Махоріної. Але це не звичайнісінькі собі мемуари почесної жительки селища Нового. Це, за висловом авторки проекту, співробітниці літературного музею І. К. Тобілевича Антоніни Корінь, своєрідний портрет друга музею невгамовної Віри Іванівни, яка у свої «вже за 80» бере участь у різних заходах, відвідує виставки і презентації, залучає своїх новенських друзів. Означена збірочка склалася з виступів у пресі самої Віри Іванівни, а також статті про неї, фотографії, присвячені їй вірші. Адже в селищі Новому, де Махоріна живе вже 30 років і небезпідставно вважає себе його патріоткою, авторитет у Віри Іванівни незаперечний. Вона опікується літераторами, очолює раду ветеранів Другої світової війни, пише сценарії різних культурницьких заходів. Слава Богу, досвід у неї є. З 17 років – дипломована культпрацівнця. Очолювала гуртки,клуби, відділи культури, а ще була директором театру ляльок у дуже непрості для нього роки, коли навіть приміщення свого не мали. Закінчила свою діяльність заступником начальника обласного управління культури. Та що я таке кажу! Нічого такого не закінчилося! Її бурхливе громадське життя надихає інших. У селищі Новому її називають «квітникарка Віра», оскільки висаджувати квіти – то її пристрасть. І взагалі її турботи про озеленення селище не припиняються. Ось така вона людина Віра Іванівна Махоріна. Жінка Кіровоградщини. 

Ну, що, поставимо три крапки. Чому три? Та тому, що у наших жінок чимало шансів творити історію рідного краю. Щоб і про них згадали наступні покоління! А що! Напише Таня Березняк «поему віку», чи Наташа Бідненко – гімн якої-небуль Коста-Ріки, видасть черговий живописний шедевр Люба Кирьянова. Втім, Люба вже й так увійшла в історію краю своїми, скажімо, портретами. Навіть мене намалювала. Ой даруйте,це «для гумору». Микола Цуканов називає мій гумор специфічним. 

А якщо серйозно, то нині у нас чимало викликів і час вимагає від суспільства, у тому числі і від жінок, небайдужості. 

Ви мене зрозуміли, сподіваюсь.

Читайте також: Кропивницька журналістка Валентина Левочко: Я щаслива, що життя подарувало зустрічі з самим Богданом Ступкою 

Про людей незамінних, або Кому перейшов дорогу директор Кіровоградської обласної філармонії 



194 0
НОВИНИ



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.