ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Палітра: про ювілейну експозицію в художньому музеї Кропивницького. ФОТО

Палітра: про ювілейну експозицію в художньому музеї Кропивницького. ФОТО

Хочете – вірте, хочете – ні, а для мене музей починається з…муралу. Під впливом ліпатовської ілюстрації старого міста починаєш занурюватися в той дивовижний світ, де й залишаєшся наодинці з мистецтвом., наодинці  з художником, тобто з його творчістю. Втім, сьогодні це не один і не два художника. Ціла Спілка! Кіровоградське, тобто кропивницьке відділення. 

Недавно художники відзначали професійне свято, а наше обласне відділення НСХ ще й ювілей. Виповнилося 30 років з тих пір, як наші майстри пензля заснували свою місцеву організацію. 

До того кіровоградці відносилися до Одеського відділення Національної спілки художників. Було це не вельми зручно для наших живописців. Я пригадую, як скаржилася мені дружина художника Федорова (на той час уже вдова), чого коштувало їй змусити вже відомого художника стати членом творчого союзу. Займатися такими справами Володимир Олександрович не  любив і просто відмахувався. Та це я так, до слова згадала. 

А мова йде про те, що об’єднавши свій ювілей і професійне свято  художники розгорнули експозицію «Барви степу», представивши твори, як нинішніх членів обласного відділення НСХУ, так і кількох майбутніх (Будемо сподіватися). Назва виставки звісно, дуже умовна і означає багатоликість тем, сюжетів технік. Як образно висловилася начальниця обласного управління культури Валентина Животовська: «Нам є що показати». 

А таки є! Виставка, яку ми лицезріли вперше на вернісажі 10 жовтня і ще маємо нагоду милуватися і портретом і пейзажем в унісон знаменитої пісні Раймонда Паулса, була експонована в залах Київського будинку художника ще в серпні місяці. І,якщо вірити очевидцям, користувалася успіхом. Хоч відверто кажучи, в наш заангажований політикою час, все піддається сумнівам.  Але у вас,шановна публіко, є можливість самим переконатися в барвистості палітри степовиків. І таки да,  як кажуть в Одесі, нам є що показати. Заслужені художники України Фелікс Полонський і Анатолій Янєв неодноразово виступали зі своїми персоналіями, благородно «окуповуючи»  виставкові зали художнього музею, меморіального музею Олександра Осмьоркіна і, звісно,нашої улюбленої галереї «Єлисаветград». Шанувальникам живопису добре відомі не просто імена, а стилі, так би мовити творчий почерк Валерія Давидова, Юрія Вінтенка, Ігоря Смичека  і багатьох інших майстрів пензля нашого міста. А як  не згадати прекрасну  портретистку Любов Кир’янову, мужню,красиву жінку, котра, переживши тяжкі втрати, знову повернулася до активного творчого життя. На виставці представлено пара  непарадних портретів пензля Кир’янової «Подруги» і «Дзеркало», виконаних ще в 90-ті роки минулого століття, але є надія, що не забаряться і нові  творчі проекти.  До речі, здається у Люби з’явився конкурент в особі Людмили Давиденко. В експозиції представлені два «Жанрові» портрети «Затишок» і «Ранкова кава» (Якщо не помиляюсь, саме так підписала свій автопортрет талановитий автор).

Не маю сумніву, що у кожного  з нас, вельмишановно публіко, є свої пристрасті і уподобання. Є вони і в мене.  Я ось так скажу: розбудіть мене серед ночі, покажіть невідоме полотно і запитайте,хто це? Я не розгублюся. Та це ж Сергій Шаповалов. Техніку, манеру і стиль  плідного майстра ні з ким не переплутаєш!  Його сонячна палітра наповнює душу оптимізмом. Мій колега і друг Валерій М’ятович абсолютно погодився з такими висновками стосовно Сергія Гавриловича, але додав, що не менше «впізнавальний» і його брат Анатолій Шаповалов. Можливо,що так. Хоч Анатолія Гавриловича я впізнаю переважно по тематиці.  Він людина села, відданий своїй рідній Аджамці. Типова у цьому відношенні експонована на виставці його картина «Гарбузи».

Не можу не згадати ще одного дорогого мені експонента. Не живописця, а скульптора Віктора Френчка. Між іншим, з братами Шаповаловими  у них була спільна Альма-Матер – Київський художній інститут І називали вони себе «корешами». Віктор Френчко нещодавно пішов у кращі світи, приєднавшись до тих, чию пам'ять він увіковічнив у своїй творчості. У тому числі і незабутнього фотокореспондента «Кіровоградської правди» Василя Ковпака, чий бюст прикрасив нинішню експозицію.

 Ми починали з того, що презентація виставки проходила і на честь 30-ліття обласного відділення НСХУ. Художню богему нашого міста щиро вітала обласна влада, представники творчих спілок і громадських організацій. Були і квіти і подарунки, які вдячно  приймав нинішній очільник організації талановитий художник Андрій Хворост. Звісно, згадували і попередника народного художника України Михайла Надєждіна, котрий стояв біля витоків нашої спілки і довгі роки був її керманичем. Валентина Животовська передала Михайлу Володимировичу через його сина художника і мистецтвознавця Андрія Надєждіна букет осінніх квітів. А сам Михайло Надєждін нагадав публіці про себе невеликим полотном «Пленер». Теж з квітами. Але весняними.

На закінчення вернісажу було спільне фото художників і їх гостей. Чекаємо нових зустрічей з яскравою палітрою наших живописців. Їх у нас багато. Хороших і різних.

Фото: Федора Шепеля та художнього музею


338 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.


Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.