Майстриня з селища Грузьке Кропивницького району Вiта Третяк за шiсть рокiв виготовила понад пiв тисячi ляльок-мотанок. Їх жiнка дарує та робить на замовлення. Говорить – то частина її життя. Про це йдеться у сюжеті Суспільного.

Мотанки дiляться на три види: наречена, лялька-берегиння – це для добробуту в сiм’ї i немовля, розповiла майстриня. 

"Ляльки iз Середньої Надднiпрянщини робили без рук, чомусь так вважали, щоб лялька "не вхопила". Також не робили обличчя, щоб не надавати їй риси людини. Вважалося, що тодi в ляльку вселиться злий дух", – зауважила пані Віра.

Ляльку "Нерозлучники" використовують, як оберiг на весiлля. Вона має нероздiльну руку, що символiзує нерозлучну пару.

У колекцiї є ляльки-герої повiстi Миколи Гоголя "Нiч перед Рiздвом": Вакула, Оксана, Солоха, дяк та чорт.

"Першу ляльку зробила, коли народилася моя третя дитина. Не знаю чому, але менi згадалася моя бабуся, яка казала, що потрiбно, щоб був оберiг у колисочцi. I я iнтуїтивно, нiде не читала, нiде не дивилася, змотала маленьку лялечку i причепила її дитинi на вiзочок", – розповіла майстриня.

Одна з характерних рис ляльки-мотанки – хрест на обличчi. Якщо у ляльки на обличчi нитки у виглядi спiралi – це означає початок чогось нового.

Нинi у колекцiї майстринi 30 ляльок-мотанок.