ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Кропивницький: навесні і сто років тому місто прибирали особливо ретельно

Кропивницький: навесні і сто років тому місто прибирали особливо ретельно

З давніх часів навесні наше місто прибирали особливо ретельно. До цього спершу кликав чистий четвер, потім комуністичні й посткомуністичні суботники. Наразі невідомо як це відбудеться в умовах карантину. Втім, кожен із нас, перебуваючи вдома, може дещо пильніше поглянути як це діялося колись. Наприклад, у колишньому Єлисаветі майже сто років тому. 

Про це можна дізнатися з тогочасної періодики. Оскільки чи не найзавзятіше зараз її вивчає очільниця відділу мистецтв обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського Світлана Ушакова, звернулися саме до неї.

– Пані Світлано, то ж як саме організовувалися роботи?

– Для прикладу візьмемо хоча б зміст документу зразка 1924 року, поданого 10  квітня місцевою газетою «Червоний шлях» у рубриці «Офіційний відділ»: 

«Обов’язкова постанова. Ч. 31. Єлисаветського окрвиконкому від 8 квітня 1924 року. Про чистоту міста.

За для міського доброустрію окрвиконком ухвалив:
1. Всім установам, домовласникам, посесорам (орендаторам-авт.) і домоуправлінням в 2-ох тижневий речівнець (термін-авт.) з дня оголошення цієї постанови – свої подвірря,  погріби, помийні ями, сторонні місця і коробки з сміттям, і прилягаючі до їх будинків тротуари, вулиці наполовину ширини, і майдани на протягові дворового участка смугою в 3 сажні шириною в 3-х денний речінвець.
  2. Відділу місцевого господарства вичистити всі майдани за виїмком трьох саж смуги, прилягаючої до дворових участків, базари, садки, сквери , тротуари та вулиці перед будинками, зайнятими відділами місцевого господарства і його підприємствами.
3. Сміття, гній та іншу нечисть, вивезені з дворів, вулиць та тротуарів, належить скидати в місця, призначенні відділом місцевого господарства, а саме:
а) для Ковалівки і Солодкої балки за винним складом і дачею б. Бошняка в яри.
б) для Новомиколаївки, Некрасівки і частини Балки за новий єврейський цвинтар.
в) для Бикової і Сугокліївки - старе глинище за цегельнями і асенізаційним обозом.
г) для Кущовки, Катранівки і частини Балки за Нову Кущовку при дорозі в Куцовку.
4. Подвірря, погріби, тротуари і вулиці на половину ширини, а майдани на 3 сажні ширини, в нацбудинках і будинках муніципалізованих вичищаються громадянами, котрі в них живуть, і платня за очистку визначена 25 відсотків квітневої за помешкання , вираховується при уплаті за помешкання.
5. Відповідальність за постійну чистоту дворів, вулиць, пішоходів, погребів та інших покласти на домовласників, завідуючих та управляючих будинками.
6. Винні в невиконанні цієї обов’язкової постанови будуть штрафуватися до 100 карбованців золотом з заміною при ухиленнях примусовими роботами на два місяці.
7. Догляд за виконанням цього доручити міліції, райуправлінням, санітарному доглядові і відділові місцевого господарства.
Голова Окр’вику Радченко
Зав від місц госп Бржезицкий
Секретар Агронов»

– Здавалося б, один офіційний документ. І він доволі вузького спрямування. А зацікавить і краєзнавців, і істориків, і філологів, і екологів, і…

– Так. Оскільки ту «обов’язкову постанову» на четвертій сторінці «органу Окрвиконкому, Окркому К.П.(б.)У. й Окрпрофбюро» надруковано паралельно російською й українською мовами, то мимовільно увагу читача привертає та обставина, що окружний центр тодішньої Одеської губернії в російському варіанті називався Елисаветград, а в українському - Єлисавет! Тобто – одночасно! Цікаво, що в тому ж 1924 році наш Єлисаветград-Єлисавет було перейменовано на Зінов’ївськ, котрий писався ще й як Зінов’євськ. Філологів має привабити особливість тогочасної офіційної української мови з «речівнецями», «посесорами», «подвіррями» тощо. Екологи звернуть увагу на те, що в двадцятих роках минулого століття у місті на Інгулі здається ще не було постійного сміттєзвалища, а лише – тимчасові. До речі, рівно через рік, у квітні 1925 року, газету «Червоний шлях» очолить видатний український драматург Микола Куліш (1892-1937), котрий, приїхавши з Одеси, тимчасово оселився в провулку Театральному 13, де й досі немає меморіальної дошки…

– Як бачимо, преса минулих часів цікава й пізнавальна. Тож підкажіть потенційним дослідникам історії рідного краю й пересічному читачеві шлях до неї.

– Це можна зробити через мережу Інтернет з допомогою проекту LIBRARIA. Це – проєкт компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту - оцифрувати та надати доступ онлайн до чимбільшого масиву української історичної періодики. Ми розпочали роботу над створенням ресурсу 2012 року, коли було відскановано перші колекції українських газет. Наразі оцифровано близько 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку ХХ ст. – до 50-х років. Ресурс постійно наповнюється. Ми продовжуємо роботи і плануємо представити у найближчі роки кілька мільйонів сторінок, значно розширивши географічні та хронологічні межі проекту.


342 0
НОВИНИ



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.