ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Кропивничанка Вікторія Пухинда: Мої керамічні вироби починалися з катеринівської глини. ФОТО

Кропивничанка Вікторія Пухинда: Мої керамічні вироби починалися з катеринівської глини. ФОТО

Вона, ця мисткиня зі шрамами від опіків на руках (кераміка – це не тільки податлива м’яка глина, але й розпечена гончарна піч!), не згодна, коли її називають тільки керамістом. Справді, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Вікторія Пухинда весь час доводить, що має більш широкий творчий діапазон. Зокрема, про це й вирішили поговорити, знайшовши шпаринку в надзвичайно насиченому турботами січневому дні цієї на диво працьовитої людини.

– Власне, після закінчення Львівського художньо-промислового училища імені Івана Труша (зараз – державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва), я більше малювала. Повернувшись до Кіровограда, де народилася й виросла, не маючи майстерні в загальноприйнятому розумінні, працювала на кухні, в коридорі, скрізь, де тільки могла знайти в тісній квартирі бодай маленький вільний куточок, щоб творити. Незабаром захопилася керамікою. На той час не було таких можливостей, як зараз, коли варто лише зробити замовлення через Інтернет і тобі відразу надішлють матеріал потрібного кольору й якості, зокрема, найкращу слов’янську глину, яку й продають уже спеціально підготовленою для ліпки.

– А як же до цього Ви, пані Вікторіє, виходили з такої непростої ситуації, де брали потрібну глину?

– З Катеринівського кар’єру, що поряд з обласним центром. Потім діставала конспекти й намагалася довести її до потрібного для ліпки стану. Якість матеріалу мене цілком влаштовувала.

Власне мисткиня полюбляє розповідати про саму технологію виготовлення керамічних виробів, починаючи від якості глини, її чисельних перевтілень під впливом води, високих температур, різноманітних природних добавок, нарешті, доведеннядо того стану, коли посуд чи якась фігурка твердіє, перестає пропускати вологу, робиться міцною, виблискує, стає гладенькою й приємною на дотик навіть для дитячої чи жіночої руки.

– Отож, навчати інших непростому ремеслу, що за наявності таланту перетворюється на мистецтво, Ви почали тоді, коли вже самі осягли його таємниці?

– Так, спершу захопилася сувенірною керамікою, котра знаходила попит не тільки в нашому місті. А вже згодом творча дорога привела мене до Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості, де вела керамічний гурток. Зараз навчаю дітей кераміці в Кропивницькій міській станції юних техніків. Взагалі цікаво працювати саме з дітьми. Оскільки в рідному місті трапляються талановиті особистості. Крім того, при першій нагоді проводжу майстер-класи для дітей і дорослих. Навчала, зокрема, як власноруч виготовляти  прикраси для жінок. Віднедавна почала навчати дітей художньому розпису печива!

Уперше у Кропивницькому проводиться виставка, тематика якої демонструє народну іграшку як окремий вид народної творчості. Очільниця відділу мистецтв обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського Світлана Ушакова, де розгорнуто експозицію, в одному з інтерв’ю повідомила, що «майстриня Вікторія Пухинда представила на ній незвичну керамічну колекцію реконструйованих іграшок доби Трипілля, Черняхівської та інших археологічних культур»…

– Дійсно, я взяла участь у культурно-мистецького проекті Олени Мединської "Із сонцем за плечима", що дало можливість любителям прекрасного не тільки зазирнути в сутінки віддалених тисячоліть, але й доторкнутися власними руками до, здавалося б, назавжди зниклих предметів матеріальної культури, які мені вдалося відродити лише по їх незначних залишках чи замальовках археологів. У ході реконструкції керамічних виробів фаховими консультаціями мені  допомагали відомі археологи: керівник обласної охоронної археологічної експедиції Микола Тупчієнко та директор приватного підприємства «Археолог» Валентин Собчук. Довелося також перегорнути сторінки чисельних книг, відвідати музеї. Так, з’явилися на світ всі оті керамічні кізки, баранці, собачки та пташки з трипільськими орнаментами, які представлені на виставці. Не виключено, що спершу то була ритуальна кераміка. Та поступово вона еволюціонувала до дитячих брязкалець та забавлянок.

– Хотілося б знати, де отримуєте додатковий стимул для творчості, пізнаєте нові напрямки в розвитку кераміки, де звітуєте?

– Щоліта відвідую симпозіуми керамістів у Чигирині. На жаль, вони вже не мають загальноукраїнського масштабу. Коли щастить, буваю на батьківщині українських гончарів і керамістів в Опішні. Звісно є звітні виставки з гончарства,  презентації нових виробів на Хуторі Надія під час «Вересневих самоцвітів» тощо.

– Що новенького уже приніс і ще принесе для Вас 2019 рік?

– Я полюбляю оформлення виставок дитячих та студентських художніх творів. Тому нещодавно свідомо взялася за велику виставку дитячого живопису. Власне, мова про яскравий проект під назвою «Як дзвенять сніжинки», до якого мають безпосередню причетність знані художники Володимир Волохов та Наталія Федорова. Я обирала концепцію виставки, працювала над загальним дизайном. І хоча по кілька разів доводилося щось переробляти, але, за відгуками самих дітей, їх батьків та відвідувачів виставки, яка зараз експонується на третьому поверсі головної бібліотеки області, дитячі живописні твори справді заграли всіма барвами веселки. Маю й інші плани та проекти, які, сподіваюся, втіляться в життя протягом нового року.

– У засобах масової інформації України можна натрапити на розповіді про львівську художницю зі схожим прізвищем Пухінда…

– Насправді, то моя двоюрідна сестра Наталія. До речі, теж уродженка міста на Інгулі, але зараз – львів’янка. Колись наше спільне прізвище невірно записали в її паспорт. Відтоді я лишилася Пухиндою, а вона стала Пухіндою. У 2011 році в Кіровоградському обласному художньому музеї проходила виставка художниці Наталії Пухінди. Приємно, що й мої твори на ній були представлені теж. Так що у нас – мистецька родина.

х х х

Про Вікторію Пухинду, як творчу особистість, можна було б розповідати й розповідати. Адже ще ж у неї є й багетна майстерня, де вже вісім років професійно і з вишуканим смаком оформлюються картини. Навіть тут вона не хоче бачити простого ремесла. Для неї виконання щоденних замовлень – це теж творчість. Вона перебуває в постійному пошуку. Вікторія дуже полюбляє мандрувати. Її цікавить краєзнавство. Принагідно про ще одну важливу особливість характеру нашої героїні нагадала мистецтвознавець Світлана Ушакова. Виявляється, Вікторія Пухинда шукає і знаходить такі образи в кераміці, які уособлюють нашу малу батьківщину між Бугом і Дніпром, відмінну від інших куточків Батьківщини великої. Зокрема, йдеться про втілений в її керамічних творах образ степовика, козака-вершника. Втім, і без того у нашому місті добре знають, що Вікторія Пухинда – палкий український патріот.


Фото автора та Наталії Корнілової

660 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.


Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.