ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Кропивничанка Олександра Дереновська: Студенткою гралася в дитинство, а з’ясувалося, що займалася творчістю. ФОТО

Кропивничанка Олександра Дереновська: Студенткою гралася в дитинство, а з’ясувалося, що займалася творчістю. ФОТО

Досі невпевнений, з чого краще розпочати розповідь про члена Спілки народних майстрів України Олександру Дереновську: з її ляльок чи витинанок? Адже вперше, у жовтні минулого року, розглядаючи у вiддiлi мистецтв Кіровоградської обласної універсальної бiблiотеки iмені Дмитра Чижевського культурно-мистецький проект «Iз сонцем за плечима», водночас побачив обидва напрямки діяльності майстрині. Оскільки в експозиції Олександри Дереновської на фоні великої й філософсько-насиченої витинанки «Світобудова» демонструвалися й своєрідні текстильнi іграшки.

– Я була приємно здивована, що автор проекту, Олена Мединська, розкриваючи чарiвний свiт дитинства в українськiй народнiй іграшці, побачила саме в моїх цілком сучасних виробах одну з ланок еволюційного ланцюга, котрий починався, умовно кажучи, ще з трипільських брязкалець та забавлянок (реконструйованих для виставки Вікторією Пухиндою), продовжувався ляльками-мотанками та іншими виявами народної творчості, – пояснює пані Олександра.

– Яка історія появи саме Ваших іграшок?

– Довелося кілька років перебувати в декретній відпустці, бавлячи двох своїх дівчаток. Ось і розважала їх, – до сих пір бавлюся! – виготовляючи власноруч малесеньких лялечок, а для них – мініатюрні – одяг, предмети побуту й, нарешті, житло. Ось так і з’явилися оці яскраві розкладні диво-сумочки у вигляді хатинок чи будиночків в українському стилі. Зараз це більш широкий проект "Чарівна бричка".

– А витинанки?

– Вони були найпершими. І, сказала б, завжди у моєму житті. Відтоді, як мама, ще в Саврані, що на Одещині, де я й народилася, бавила так званими «хороводами». Вирізала зі складеного паперу якусь фігурку, розгортала, а їх уже цілий хоровод. Так, ще в шкільні роки улюбленим відпочинком було виготовлення паперових витинанок. Коли стала студенткою факультету мистецтв Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (зараз - Центральноукраїнського), уже в місті на Інгулі продовжувала «гратися в дитинство». Та завдяки моїм викладачкам Ларисі Гарбузенко й Наталії Федоренко з’явилася нагода заявити про себе на весь голос. Так, у березні 2005 року у згаданій вище бібліотеці й відбулася перша персональна виставка студентки мистецького факультету "Ажурні думки". Тоді у засобах масової інформації знаходила гарні відгуки: «Олександра Дереновська працює у художній техніці витинанки, має добірку художніх робіт. Виставка молодого майстра відкриває глядачу світ натхненного зачарування. Нестандартні художні образи, високий рівень технічного виконання творів, досконало підібрана кольорова гамма – у цьому її безперечний успіх».

– А потім був Міжнародний фестиваль витинанок у Могилеві-Подільському?

–Так. Незважаючи на значні труднощі. Адже моїй старшій доньці Маринці тоді було всього вісім місяців. Але на Перший Міжнародний фестиваль «Українська витинанка», що відбувся у вересні 2011 року в Могилеві-Подільському Вінницької області, я таки потрапила. В першу чергу завдяки підтримці батьків і – особливо! – чоловіка.

– Не загубилися серед п’ятидесяти майстрів з п’яти країн світу?

– Що Ви! Тоді на сайті «Українська витинанка» повідомляли: «Ось і перша загальна фотографія учасників. Зверніть увагу на молоду жінку з дитиною на руках. Це Олександра Дереновська – викладач педуніверситету з Кіровограда. Вона приїхала на свято разом із чоловіком та 8-місячною донькою Мариною. Це дівча витримало все: поїздки, сходження на скелі, ярмарки, виставки, і, уявіть собі, ми майже не чули невдоволення з її боку. Її присутність на святі надала всій цій події атмосферу щасливої родинності. А якби ви бачили, які витинанки вирізає Саша! За віртуозністю її можна порівняти хіба що з француженкою японського походження, яка вирізає навіть тексти у техніці витинанки».

– Певно, що було багато знайомств, які в подальшому допомагали в творчому розвитку?

– Без сумніву. Познайомилася з кількома метрами  української витинанки: художником-графіком Василем Корчинським (Київ), Тарасом Крамаренком (Черкаська область) та іншими. Тоді ж спілкувалася з майстринями з Литви - Лаймуте Федосєєвою та Одетою Туменайте-Браженене. Досі слідкую за розвитком їх творчості. Знаю, що пізніше, перша потрапила до книги рекордів Гінеса за найдовшу у світі витинанку, а друга - показувала дива майстерності в телешоу «Литва має талант».

– Чи впливають якісь інші види мистецтв на Вашу творчість як майстра витинанок?

– Найбільше – музика. У мене вся родина завжди нею жила. Я і брати закінчили музичну школу. Тому й витинанки нерідко виходять музичними. Інколи називаються, як народні пісні. А одна – у вигляді виноградної лози, що переплітається з нотним станом. Останнім часом на витинанках зображую ляльки-мотанки, писанки…

– У яких проектах ще брали участь?

– Як викладач факультету мистецтв нашого педуніверситету заохочую своїх студентів до волонтерського проекту «Book & Art weekend у дитячій бібліотеці». Зокрема, проведено зустріч студентів із дітьми в обласній дитячій бібліотеці імені Тараса Шевченка. Де власним прикладом майбутні вчителі показали дітям зразки творчої праці, прищеплювали маленьким читачам любов до образотворчого мистецтва. Сподівання на те, що «талант сам виявить себе», не завжди оправдується. Крім того, в листопаді минулого року в Кіровоградському обласному художньому музеї прийняла участь в обласній виставці робіт декоративно-ужиткового мистецтва «Країна майстрів», приуроченій до Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.

– І, насамкінець, пані Олександро, розкажіть про свої творчі плани, мрії, сподівання.

– Звісно, що головне зараз педагогічна діяльність. Не забуваю й витинанки. До речі, на виготовлення мистецько-вартісного твору витрачаю до року роботи! Полюбляю працювати з акварельними фарбами. Мрію про пленер. Сподіваюся, на нього влітку, коли повезу на практику своїх студентів. В інтернет-мережі можна знайти й мої спроби як фотохудожника, зроблені на малій батьківщині поблизу Саврані.

– Дякую за інтерв’ю. Творчих успіхів Вам, пані Олександро!



Фото автора та з архіву Олександри Дереновської



895 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.


Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.