ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Король помер, хай живе король!

Король помер, хай живе король!

Сталося. Стихло. Скінчилося. І пригадалася пісня далеких дев’яностих: «Куда уехал цирк, он был еще вчера, и ветер не успел сорвать со стен афиши…». Хоча, нікуди він не поїхав. Просто перемістився з манежу, яким для мільйонів українських громадян став багатоканальний телеекран, у приміщення Верховної Ради – попереду на нас чекає непроста спікеріада з виборами президії,  розподілом комітетів та всіма іншими організаційними процедурами і приколами. Але все те маячітиме тільки на одному телеекрані – парламентському. І цікавитиме лише невелику частину тих же громадян. 

А осад від цьогорічних виборів ще надовго залишиться в наших отруєних душах, як тютюнова сажа у прокурених легенях.

Останні півроку ми прожили в якихось сюрреалістичних параметрах, сприймали дійсність через криве дзеркало технологій і пропаганди, брехні і відвертого хамства, а самого життя й не бачили, тим більше – не задумувалися над його духовними й демократичними цінностями. Народовладдя вилилося в хаос, свобода слова – у словоблудство, порядок підмінила вседозволеність, доброзичливість замінила озлобленість, інтелігентність поступилася жлобству, здоровий глузд затьмарили не завжди здорові емоції. У ці дні я часто пригадував Гоголя і його героїв. Може тому, що саме минало 210 років від дня народження великого українця, класика світового масштабу. А може тому, що класики живуть власними творами не тільки у своєму часі, а й у багатьох наступних поколіннях. Знову перечитав «Мертві душі».

« – А как вы нашли нашего губернатора? Не правда ли, что предпочтейнеший и прелюбезный человек? Как он может этак, знаете, принять всякого, наблюсьти  деликатность в своих поступках. И какой искусник! Я даже не мог предполагать этого. Как хорошо вышивает разные домашние узоры. ..». Це – розмова Чичикова із подружжям Манілових. Не нагадує вам пропагандистських роликів у стилі замилування про кандидатів туди і сюди?

«– Он только что масон, а такой дурак, какого свет не производил… Первый разбойник в мире! И лицо разбойничье! Дайте ему только нож да выпустите его на большую дорогу – зарежет, за копейку зарежет!.. Мошенник! Продаст, обманет, еще и пообедает с вами! Я их знаю всех: это все мошенники, мошенник на мошеннике сидит и мошенником погоняет. Все христопродавцы. Один там только и есть порядочный человек, да и тот, если сказать правду, свинья». А це вже Собакевич з його риторикою, прообраз сучасного політтехнолога чи  пропагандиста.

Далі – Коробочка зі своїм «чтобы как-нибудь не понести убытку», Ноздрьов із шарманкою – яскравий представник «русскава мира», єдиний неукраїнець у цьому ряду. Нарешті Іван Іванович і Іван Никифорович, що посварилися через якогось гусака і протринькали в судах усе своє майно. Всі вони  – не хто інший, як наші з вами земляки, з нашого «великого Миргорода», площею в Англію, Італію, Грецію й Данію разом узятих, до яких нам хотілося б пристати, не дуже для того напружуючись. Ті, про яких писав Микола Васильович. Бо, за словами Євгена Маланюка, «Росії-Московії Гоголь попросту не знав… Що герої «Мертвих душ» українці – за винятком Ноздрьова – це чудово знали самі росіяни-сучасники Гоголя (фрейліна Смірнова-Росетті, поет Ф.Тютчев і інші».

Письменника вже давно немає, а персонажі його творів живуть і досі. «Вмирають Гоголі безсмертні, а мертві душі зостаються», – як сказав кіровоградський поет Валерій Гончаренко. Тепер багато з них визначатимуть подальшу долю України. Чи вистачить здорових сил для протидії загрозам і викликам, котрі насуваються на Україну в результаті шаленої пропагандистської атаки на неї з боку Кремля і розбалансування в результаті цього пріоритетів у свідомості українців? Думаю, усе ж вистачить. Гоголь – Гоголем, іронія – іронією, а на речі треба дивитися тверезо. Стає очевидним, що ініціативу починає перебирати на себе громадськість. Саме вона готова безкомпромісно  протистояти проросійському реваншу. Саме вона відкрито реагує на неоднозначні заяви нового президента і його команди. Саме вона посприяла очищенню виборчих списків різних політичних партій від кількох найбільш одіозних прізвищ. Вона захистила закони про декомунізацію і освіту від спокуси визнати їх неконституційними. Розпочала  кампанію за відокремлення пропагандистських «мух» від журналістських «котлет» на телеканалах України і встановлення  їхніх кінцевих бенефіціарних власників... Не так уже й мало як на сьогодні. 

І перед нею тепер постає головне завдання: взяти під контроль усі дії влади. Бо оті обіцянки з боку президента, парламентарів, урядовців стосовно  відкритості – то «казочки дідуся Панаса», жодна влада і ніде в світі цього хоче.

Отже, стара керівна верхівка держави своє відслужила, нова взяла в свої руки кермо правління. В таких випадках кажуть: «Король помер. Хай живе кроль!». Побажаємо їй успіхів та будьмо готові підставити їй своє плече. І дати по руках, якщо вона не туди заверне.


404 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.


Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.