ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Які завдання стоять перед літературними краєзнавцями Кіровоградщини

Які завдання стоять перед літературними краєзнавцями Кіровоградщини

Усі ті, хто бодай поверхово цікавиться сучасним літературним процесом знає, що наразі на Кіровоградщині існують об’єднання кількох загальноукраїнських та регіональних літературних організацій. Крім членів філії Національної спілки письменників України, є й такі, що представляють Асоціацію письменників України, Конгрес літераторів України і навіть Міжнародну спілку слов’янських письменників. Це чимось починає нагадувати ситуацію двадцятих років минулого століття. Коли, за спогадами Юрія Смолича,  «на літературному фронті» постали «Гарт», «Плуг», «Аспанфут», «Марс», ВАПЛІТЕ та інші. Скажете, що стосувалося те майже виключно столичних Харкова та Києва. Втім, виявляється, хвилі бурхливого літературного життя докочувалися й до міста на Інгулі Єлисавета, котрий 1924 року перейменовували на Зінов’ївськ.

"З преси мало не столітньої давнини, наприклад з місцевої газети «Червоний шлях», відомо, що в нашому місті зокрема утворилося відгалуження такої масової літературної організації як «Плуг». Так, 11 жовтня 1924 року видання розмістило інформацію «Філія «Плугу» у Зінов’ївську». Плужанин Г. Робота повідомляв, що «філію українських селянських письменників закладено на Педагогічних курсах. Відбулися збори, на котрих присутніми були двадцять п’ять плужан. Прийняли статут і обрали тимчасове бюро: Ярош П., Лісничий П., Чередниченко В. і кандидат Божор Ф. Мовляв, налагоджується зв’язок з Ц.К. «Плугу». У тодішній столиці радянської України очолював названу спілку селянських письменників Сергій Пилипенко. Серед його підлеглих в Харкові вже працював і уродженець Єлисаветграда, прозаїк та поет Петро Голота (справжнє прізвище Мельник). В іншому жовтневому числі газета повідомляла, що перший «ранок» - «при аудиторії сто присутніх» - провели 19 числа. «Десятеро плужан зачитали свої твори», – розповіла нам керівниця відділу мистецтв обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського, що в Кропивницькому, Світлана Ушакова.

Попри те, що філії «Плугу» функціонували вже в Києві, Полтаві, Катеринославі, зауважимо, що не всі літератори Зінов’ївська на той час радо сприйняли створення філії «Плугу». В одній із заміток згадуваний Ф.Божор тоді писав, що проти виступали «юго-блевфовці». Очевидно, що мова йде про прихильників так званого ЛЕФу («Левого фронта искусств») – творчого об’єднання, що існувало в двадцяті роки в Москві, Одесі… Оскільки вони вважали себе  «єдиними справжніми представниками революційного мистецтва», а основним принципом діяльності – «літературу факту»«Нє імєєтє права організовиваться… «Плуг» єто нехарашо, єто подозрітєльно с політічєской сторони… Нєльзя…», писав згадуваний Ф.Божор, зберігаючи особливість мови опонентів.

"Додам, що практичну роботу Зінов’ївська філія «Плугу» проводила у формі «ранків». Цікаво, що на перший з них «з’явилися молоді селяни з округи за двадцять верст і тут читали свої роботи». Втім, найпомітнішими були виступи «студента Педкурсів Запорожана П. й Журського-Молокова». Під час проведення другого «літературного ранку» увагу привернули також «Ярош П., Поломаренко Ф. та Чередниченко В.». У місцевій пресі згадується ще й четвертий захід «Плугу». Якийсь Д.Зайченко повідомляв, що, хоча в об’яві «ранок» і названо останнім, але це пов’язано тільки з тим, що члени бюро –студенти Педкурсів – «покидають Зінов’ївськ для продовження освіти у ВУЗах України». Мовляв, «розмови про смерть Зінов’ївського «Плугу» є звичайною демагогією і нікчемним белькотанням». Його поповнять члени літературного гуртка 5-ої Кінної школи…"

Звісно, що імена тутешніх плужан мало про що говорять сучасникам. Хоча, дещо згодом, на ниві краєзнавства агрономії, лісоводства, геології, педагогіки заговорить талант Павла Молокова-Журського (1894-1937). Принагідно до історії краю, згадаємо, що цей уродженець Михайлівки Олександрівського району навчався в Чорноліській лісовій школі, що на Знам’янщині. Викладав у 7-річному комерційному училищі міста Єлисаветграда. Працював в системі кооперації.  В коло його інтересів входили  захист лісових масивів на території України, геологічні дослідження природних аномалій та педагогічна робота. А в добу Великого Терору його обвинуватили в приналежності до «контрреволюційної, націоналістичної, повстанської організації «СВУ» і постановою судової трійки НКВС Кримської АРСР від 29 жовтня 1937 року засудили до вищої міри покарання - розстрілу. В мережі Інтернет Світлані Ушаковій вдалося знайти інформацію про те, що його онук Микола Сергієнко в Бердянську видав книгу «Про дідуся, якого я не знав». Тож з її обкладинки дивиться на нас один з плужна, про яких розповідалося вище.

Мистецтвознавець Світлана Ушакова також висловила припущення про те, що за згадуваним вище прізвищем «В. Чередниченко» стоїть не хто-інший, як доволі відома письменниця і педагог Варвара Чередниченко (1896-1949). На думку науковиці Ярини Цимбал «біографія Чередниченко загалом відома, хоча критися їй було з чим і вона таки багато приховала». Тож, попри те, що в довідковій та літературознавчій літературі відсутня інформація про її перебування на теренах Кіровоградщини, але є певні опосередковані докази.  Головний серед них – вона завзята плужанка. Активно займаючись літературною діяльністю, брала участь у роботі організації українських селянських письменників «Плуг», її художні й публіцистичні твори друкувалися в журналах «Селянка України», «Нова громада, «Знання». У 20-х роках випустила в світ п'ятнадцять книжок, переважно для дітей і юнацтва. Написала передмову до книги Архипа Тесленка, котрий, як відомо, певний час жив на станції Долинська. У свою чергу уродженець Новомиргородщини бібліограф і літературознавець Федір Сарана (1921-1995) згадував, що Варвара Чередниченко також закінчила повість про Архипа Юхимовича, але доля цього твору невідома.

Отож перед літературними краєзнавцями області стоять захопливі завдання по вивченню подій та особистостей, пов’язаних із літературним процесом двадцятих років минулого століття в нашому краї.

Фото з інтернету

305 0
НОВИНИ



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.