ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

І душу свою покладу за друзів своїх

І душу свою покладу за друзів своїх

Про жертвоприношення Вадима Зіновійовича

Лідер партії «За життя!» Рабінович поступився місцем кандидата в президенти своєму колезі, якого висуне Рада об’єднання “Опозиційна платформа – За життя!». 

«Я не балотуватимуся в президенти. І звернуся до нашої ради, щоб негайно була висунута кандидатура», – заявив Вадим Зіновійович. Рішуче, конкретно, вимогливо… І не без лукавства. Причина відмови, звичайно ж, не в зізнанні¸ що хтось інший може краще за нього впоратися з «питанням війни і миру», вправніше поборотися з корупцією чи грамотніше розбудовувати нейтральну, незалежну Швейцарію Східної Європи. І взагалі,  – достойніший за нього. Питання в іншому. 

«Сьогодні розкол у серцях людей пройшов  по православ'ю – і президент обов'язково повинен бути арбітром і в цих питаннях, – пояснив Рабінович. – Я довго думав у цю ніч, і мені здається, що я, людина, котра сповідує іудаїзм, не можу і не маю морального права бути суддею в питаннях православ'я, що є безумовним обов'язком майбутнього президента»

Ось воно що. Тільки належність до якоїсь іншої конфесії аж ніяк не стоїть поперек дороги – ні юридично, ні морально. Тому що президент України не тільки не зобов’язаний, а й немає права бути суддею в питаннях православ’я чи будь-якої іншої релігії. А те, що Петро Порошенко сьогодні сприяє отриманню Томосу українськими віруючими, котрі не хочуть молитися за головного московського попа, то робить він це тільки в межах, передбачених канонічним правом.

Суть в іншому. Ситуація в стані опозиції (тієї, що не тільки до нинішньої влади, а й до  української незалежності) розвивається за сценарієм Медведчука як ідеолога її об’єднання. Точніше – Путіна, котрий сподівається якщо не на проросійського президента в Україні, то принаймні на проросійську критичну масу в нашому парламенті. Хоча створення «Опозиційної платформи – За життя!» може зіграти об’єднавчу роль і в таборі патріотичних сил. Тоді вони підуть на президентські вибори не натовпом, а трьома  колонами:  патріотичною, прихильників готової на все в ім’я влади Юлії Тимошенко і, не виключено – радикалами Ляшка. І «опоблоківцям» нічого не світитиме. Якщо ж патріоти через амбіції  не знайдуть між собою спільної мови, то краще їм було б іти не в політику, а «в управдоми».

Вадим Зіновійович постійно підкреслює свою любов до України, її громадян, відмежовує себе від влади, ніби він і не народний депутат. Щоправда, і у владі його побачити  проблематично – минулого року він взяв участь у голосуванні всього 17 разів із 4553-х. Я йому не вірю –  ні що він «не такий як вони», ні що любить Україну.  Не тільки тому, що у п’ятірці найбільших політиків-брехунів він стоїть під другим номером. А що надто великий шлейф сумнівних діянь і вчинків лежить у нього за спиною. Вадим Рабінович ще в радянські часи був двічі заарештований у звинуваченні в  розкраданні державних коштів. Відсидів п’ять років. Уже нинішнього року НАБУ розпочало розслідування двох кримінальних проваджень стосовно незаконного збагачення і фальсифікації податкових декларацій. У 1999 році СБУ заборонила емігранту з України громадянину Ізраїлю Вадиму Зіновійовичу Рабіновичу в’їзд в Україну строком на п’ять років як підозрюваного «в діяльності, що завдає значних збитків українській економіці, і  в інтересах безпеки країни». 

У відкритих джерелах є інформація, що Вадим Рабінович був завербований КДБ, мав прізвисько «Жолудь». Власної нерухомості не має. Усі розкішні квартири і земельні ділянки в Києві зареєстровані на дружину Ірину. У неї ж він і гроші позичає, у квітні, зокрема, взяв у борг 13 мільйонів гривень. (Всі наведені дані взяті із «КП в Украине»). Так Батьківщину не люблять.

У таких, як Рабінович, Бойко, Вілкул, Мураєв, Червоненко та інших – специфічна любов до України. Вони її можуть і справді любити. Тут вони народилися, вчилися, перший раз закохувалися. Тільки любов їхня  – не синівська, а якась географічна, територіальна, меркантильна. Ця територія їм подобається, тут вони заробляють статки і будують палаци. Тут у них свій бізнес – ще б пак, така дешева робоча сила. Тут у них усе «схвачено». Це – їхня Україна. Без української мови й історії, культури і традицій, імен великих українців і майбутнього країни. Їх цілком влаштовує перспектива знову стати васалами Росії, адже самі вони при цьому нічого не втратять, якщо вірно служитимуть хазяїну. Мені ж, рядовому українцю, такі не потрібні – ні президенти, ні депутати. І я обов’язково піду на вибори, щоб проголосувати проти  них.


386 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.


Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.