ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Хронологія вірусних недуг, що періодично "накривали" територію сучасної Кіровоградщини. ФОТО

Хронологія вірусних недуг, що періодично "накривали" територію сучасної Кіровоградщини. ФОТО

Відучора Кіровоградщина поступово виходить із небачених досі карантинних заходів, пов’язаних із пандемією одного з різновидів коронавірусу

Гортаючи «Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти» Володимира Боська, звернув увагу на те, що в поточному році варто згадати й про інші пошесті, через які в минулому страждало населення краю. Зокрема, виповнюється 250 років відтоді, як в Єлисаветграді розпочалася епідемія чуми. Вона «тривала до 1772 року й забрала життя приблизно 1 500 чоловік».  Принагідно зауважимо, що одна з найстрашніших в історії людства хвороб і раніше не оминала серединної України. «Чума з лопатою ходила, //Та гробовища рила, рила…»– писав  Тарас Шевченко.

Свого часу серед тих, хто не давав «чорній смерті» вільно поширюватися були й українські козаки. Варто погортати сторінки корпусу документів «Архіву Коша Нової Запорозької Січі» 1734-1775 років, щоб наочно у цьому переконатися. Так, у 1755 році, на ім’я кошового отамана Григорія Лантуха надійшла інформація про поширення чуми в прикордонних із Запорожжям польських і турецьких володіннях. Уже в листопаді того ж року, але вже іншим кошовим, Григорієм Федоровим «з товариством», було вжито ряд заходів, щоб від «небезпечної повітряної хвороби мати надійну пересторогу й запорозьких козаків, які з метою своїх промислів вирушали до тих місць (йшлося зокрема про Немирів, Вінницю, Липовець, Животів та Полієве Озеро на річці Кодима, де вимерло багато людей, «не маючи жодної зовнішньої ознаки хвороби». – Авт.), а звідти – обивателів, котрі приїжджали на лиманські коси, під жодним приводом не пропускати й спілкування з ними не мати». 

Спеціальний наказ розсилався полковникам Війська Запорозького Низового, в тому числі й «бугогардовому» Максимові Тарану, котрий «перебував у Великому Інгулі». (Нагадаємо, що територія Бугогардівської паланки багато в чому співпадала з обрисами сучасної Кіровоградщини). В документах ідеться й про покарання порушників наказів у вигляді штрафів. На кордоні створювалися спеціальні застави для відбування шеститижневого карантину. До всього 9 січня 1756 року додався ще й ордер гетьмана Кирила Розумовського Кошеві про дотримання обережності («доки чума зовсім не минеться, – в житла, зимівники та дачі запорозькі нікого не пускати») та неухильне виконання заходів проти занесення чуми на Запорожжя і Гетьманську Україну з Польщі й Туреччини та дотримання карантину для людей, що прибували звідти. По-сучасному цікаві відповіді Коша російській колоніальній адміністрації (зокрема, пов’язаної з фортецею Св.Єлисавети), наприклад, щодо відсутності коштів на облаштування карантинних приміщень, де мали б перебувати купці з Криму, тощо. Втім, у березні карантин було знято остаточно. В «Архіві Коша Нової Запорозької Січі» нарахував близько двох десятків документів про те, як запорожці боролися з чумою в середині ХУІІІ століття.

А ще у згаданому «Історичному календарі…» краєзнавець Володимир Босько повідомляє, що виповнюється 110 років відтоді, як у Єлисаветграді пройшла епідемія холери. І тривала вона «з 22 травня по 3 жовтня 1910 року. Тоді захворіли 2789 осіб, а померли – 1231».

Звісно, можна ще згадати й 100-річчя відтоді, як завершилася пандемія «іспанки» або іспанського грипу. Вірусної хвороби, що забрала життя мільйонів людей, в тому числі й наших земляків.

Звісно, то згадки лише про так звані «ювілейні» дати, пов’язані з епідеміями згаданих хвороб, котрі траплялися в минулому. А таких лихих років було значно більше.

Фото картин – з мережі Інтернет

215 0
НОВИНИ



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.