ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Директор обласної філармонії Наталя Агапєєва: І тоді я вирішила…

Директор обласної філармонії Наталя Агапєєва: І тоді я вирішила…

Спочатку хотіла написати такий заголовок: «Нові старі обличчя в керівництві нашої культури», а потім засумнівалася, часом не так сприймуть, ще образяться, мовляв, «і дух наш молодий!».

Але, якщо серйозно, то не дивлячись на зміни в деяких культурних закладах,  до керівництва прийшли «всі свої». Я вже познайомила вас,шановні читачі, з новим головним режисером обласного театру ляльок заслуженою артисткою України Вікторією Ставріаніді. А сьогодні моя гостя – Наталя Агапєєва, котра очолила обласну філармонію, замінивши на цій посаді багатолітнього і більш ніж успішного керівника Миколу Кравченка, особистість майже легендарну для нашого міста. Роки, в які він керував філармонією щасливими не назвеш: безгрошів’я, слабка матеріальна база, постійна плинність кадрів – артисти тікали то в Туреччину, то в Польщу, а потім і технічні працівники почала лаштувати лижі. Загалом: весело!  Мабуть лише сам Кравченко знає, як удалося зберегти творчий потенціал. 

Треба сказати, що і Наталя Агапєєва очолила філармонію не в кращі часи, але тут причина від нас незалежна: пандемія. Що буде з концертно-гастрольною діяльністю не береться прогнозувати ніхто. Хоч і посипати голову попелом теж ніхто не збирається. 

«Будемо працювати», – переконливо говорить Наталя Юріївна.

Але спочатку дозвольте мені представити мою візаві. В культурно-мистецьких колах нашого міста і області особистість Агапєєвої добре відома. Ще б пак. Скільки років пропрацювала в обласному управлінні культури. Всі щаблі подолала – від інспектора до начальника департаменту культури. Правда, тоді її молоду, енергійну знали під прізвищем Овчаренко. Агапєєва – це вже директор краєзнавчого музею.

- З начальника департаменту в музей… Чому вас так понизили?
- Ну не вигадуйте! Втім, не ви перша. Подейкували багато всякого, мовляв, звільнив її Ларін! Звільнив. На моє власне прохання. За сімейними обставинами. Я сама прийшла до Сергія Миколайовича і попросила  «увійти в моє становище».
- Тобто?
- У мене з’явилася сім’я.  Одна справа –  музей, де робота закінчується о шостій годині, і зовсім інше – департамент культури, де ти собі не належиш. Не скажу, що губернатор охоче пішов  назустріч. Ми з Ларіним гарно спрацювалися. Він – людина творча, ділова. Коли я пішла в музей, Валентина Животовська ще довго була в.о., доки її затвердили. Отож ніхто мене не «пішли», як це комусь хочеться говорити.
- Мушу покаятися, в краєзнавчому музеї я бувала мабуть ще на  зорі туманної юності, а то й раніше. Ні, деякі виставки таки відвідувала, але це ж не екскурсія. Проте багато чула, що з вашим приходом робота у краєзнавчому музеї пожвавішала, і вам багато гарного вдалося зробити. А ви самі як оцінюєте цей період?
- Музею я віддала 9 років. І дещо  хороше таки вдалося зробити. Все це дуже непросто. Адже наш музей це не тільки приміщення на Дворцевій. А наші філіали? Хутір Надія, Розумівка, тощо… Там справ – ого-го! А про головний музей можу сказати: це казка. Не тому, що мене стосується. Там стільки по-справжньому талановитих людей працювало над експозиціями. Художники,декоратори, науковці… Інтернет є?
 - У мене? Ну звісно! Куди від нього дітися!
- То проведіть собі віртуальну екскурсію. Переконаєтесь.
 - Та я вам вірю. І в мене питання. Успішна директриса (чула, «слуги» узаконили такі звернення!), спокійна робота і раптом – філармонія. Навіщо вам це?
- Я сама себе про це часто запитувала.  І, повірте, я не рвалася на цю посаду. Я дуже поважаю Миколу Івановича. Знаю, як багато він зробив для філармонії. В мої часи департамент культури завжди підтримував філармонію. Коли я побачила, що керувати філармонією після завершення контракту з Кравченком пропонували себе люди, які не мають уяви, що це таке, мені стало шкода колективу, людей філармонії. Я їх люблю і поважаю. І Антоніну Миколаївну Червінську, і Наталію Юріївну Хілобокову, і Оленку Фурманову, керівника ансамблю «Єлисавет-ретро». Якби я не працювала в галузі, можливо, мені б не так боліло. І тоді я вирішила. Правда, останнє слово було за моїми мужчинами – чоловіком і сином. Вони мене підтримали. «Вирішуй сама. Не можеш по-іншому, – йди!» – приблизно так відреагував мій чоловік.
- Ваш чоловік теж із культурних діячів?
- Ні, він лікар. А Дмитрик, синок, заспокоїв: «Мамо не хвилюйся, я вже дорослий. Упораюсь». Йому 11 років. Я аж розчулилася. Сім’я для мене головне.
- А як вас прийняв колектив?
- Дуже добре. Я не людина зі сторони. В колективі  зрозуміли, що ми будемо СПІВПРАЦЮВАТИ. І вже для повної ясності скажу, ми будемо продовжувати курс Миколи Івановича. Я нічого не збираюся ламати.
- І «Травневі музичні зустрічі» залишаться? 
- І «Травневі музичні» і обмінні концерти з філармоніями України, і всі інші напрацьовані програми.
- А «Краю наш, тебе ми прославляємо» ? Кілька разів я бувала з філармонією в райцентрах, де вони проводили ці концерти і переконалася, ЩО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЦЕ БУЛО СПРАВЖНЄ СВЯТО!
- То ви ж не думаєте, що я залишу людей без цього свята! Зрозуміло, життя внесе свої корективи. Вже вносить у зв’язку з коронавірусом.   26  серпня  відбувся перший концерт «Зорян» на честь ювілею художнього керівника колективу Антоніни Червінської. Після тривалої перерви. Годі гадати, що буде надалі. Але ще раз наголошую, ламати нічого не буду. Я вам подарую план розвитку обласної філармонії на 1рік (2021) і на 5 років (2021-2025). Щоб ви не мали сумніву!
- А що у вас в пріоритеті?
- Найперше, ми повинні зберегти програму, створену Анатолієм Миколайовичем Кривохижею.
- Надбання республіки, не втрималася я, бо це таки справді надбання, яке не переоцінити. А Наталя Юріївна продовжувала:
- І друге – ми повинні створити нову програму. Хто буде її створювати, я поки що не знаю Таку програму міг би створити…
- Віктор Похиленко, – знову не втрималася я.
- Саме його я й мала на увазі. Світла йому пам'ять. Важкий рік для нашої культури. Пішов Похиленко, пішли у вічність талановиті музиканти Сергій Тітішев, Гена Бродський. Не забудемо. А про нову програму буду думати. Є  Галина Чайковська, учениця і послідовниця метра Кривохижі. Поговорю з нею.
- О, так! Галя «Росинку» зробила з нуля. Фантазерка, творча людина. Я вас розумію. Не кожен балетмейстер, не кожен керівник може створити ПРОГРАМУ. Анатолій Михайлович,  наприклад, дуже високо цінував Короткова, але часто говорив мені, що тандем Коротков-Похиленко це просто знахідка. 
- Так. Але я продовжу. Є у мене на приміті Максим Печененко, керівник студії «Світанок». Це,що стосується нової програми. Я б не хотіла, щоб мене невірно зрозуміли. І Геннадій  Майораш, керівник балету «Зорян», і балетмейстер Юля Кравченко – люди на своєму місці. Просто ми зараз говоримо про дещо інше.  
Є у мене ще кілька задумок. Про деякі скажу. Дуже хочу створити новий колектив. Причому молодіжний.  Саме такий, що може зацікавити юнь і  молодь. А ще я хочу створити громадську організацію «Мистецьке коло». Об’єднати навколо філармонії людей мистецтва. У нас багато різних творчих організацій: літературних, художніх… А ми повинні чути один одного. Всі дороги ведуть у храм – пам’ятаєте гасло перебудови? А філармонія – це ж храм мистецтва!
- Все це дуже цікаво. Тільки, Наталіє Юріївно, вам доведеться, образно кажучи, думати не лише про виконання фуги Баха, а й про любов до електрики. Микола Іванович вмів це суміщати, хоч і йому далеко не все вдавалося.  Бився-бився над створенням балетної  зали для «Зорян». Лід нібито тронувся, а завершити не дали!
- Цілком із вами згодна. Матеріальна база філармонії залишається слабкою. Треба поновлювати сценічні костюми. А «зоряні проблеми» для мене на першому плані. Куди це годиться, що колектив зі світовим ім’ям не має належних умов для роботи?Зараз важко щось моделювати. Але…працювати треба!
- Будемо сподіватися, що все у нас буде добре. Дякую за розмову. 



291 0
НОВИНИ



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.