ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Державному архіву Кіровоградської області – 95

Державному архіву Кіровоградської області – 95

Державному архіву Кіровоградської області – 95 років. З цієї нагоди – наша розмова з його директором Олегом Бабенком.

- Олеже Олександровичу, у більшості випадків пересічними громадянами архіви сприймаються як установи, що просто зберігають різноманітні документи. Відомо, що це далеко не так…
- Дійсно. Все починалося саме з цього. Але згодом об’єм роботи зростав і урізноманітнювався. Що вже говорити про наш час – добу проведення адміністративно-територіальної реформи, коли навіть архівне законодавство не завжди встигає за подіями.
- Чому саме 95 років від дня створення, а не більше або менше?
- Державний архів Кіровоградської області веде свій початок від окружного архівного управління, створеного 17 листопада 1925 року рішенням Президії Зінов’ївського окружного виконавчого комітету. Першим завідувачем управлінням став Г. Павлюченко, який у 1925-26 роках був єдиним співробітником установи. Архів підпорядкували місцевому управлінню НКВС. У 1932 році створено Зінов’ївський державний історичний архів, який підпорядкувався Одеському обласному архівному управлінню. У грудні 1934 р. його перейменували в Кіровський державний історичний архів. У 1939 році, у зв’язку зі створенням Кіровоградської області, архів реорганізовано в Кіровоградський обласний державний архів.
- До яких наукових праць, присвячених історії архівної справи на Кіровоградщині, ви б порадили звернутися зацікавленим?
- Їх, загалом, небагато. Головним чином, історії ДАКО присвячені різноманітні статті минулих часів, розділи у путівниках… Також існує монографія незабутнього Сергія Шевченка «Центральноукраїнський архів», видана сім років тому. До питання історії архівної справи у нашому краї у різний час також зверталися Олена Трибуцька, а також Ваш співрозмовник у співавторторстві з Вадимом Колєчкіним та Іваном Петренком.
- Чи не постраждав архів під час радянсько-німецької війни 1941-1945 років?
- Постраждав. Навіть попри те, що частину фондів евакуювали до Саратовської, а згодом до Челябінської областей, значна кількість документів пропала. Загалом під час війни втрачено близько чотирьохсот тисяч одиниць зберігання. І це лише документів, які вже перебували в архівосховищах. А скільки загинуло документів у містах і районах щойно сформованої області, які так і не потрапили на зберігання до обласного архіву ми вже ніколи не дізнаємося... Після визволення обласного центру в1944 році від гітлерівських окупантів завдяки копіткій роботі архівістів та допомозі громадськості зібрано документи гебітскомісаріатів, комендатур, поліції, управ, громадських дворів… Тож до початку 1945 року в Держархіві Кіровоградської області було відновлено та створено 1785 фондів, 434953 одиниць зберігання.
- У чому полягала діяльність Держархіву області в наступні роки?
- Передусім – в упорядкуванні та описуванні документів.
- Коли змінився характер діяльності?
- У добу «хрущовської відлиги». В 1958 році Державний архів Кіровоградської області перейменовано в Кіровоградський обласний державний архів. У 1960 р. архівні установи передано із системи МВС УРСР у підпорядкування новоствореного Архівного управління при Раді Міністрів республіки. Одночасно розпочалася широка просвітницька робота. Протягом 1960-х співробітники архіву взяли участь в організації понад 20 радіо- та телепередач, 30 виставок, виступили з більш ніж 200 лекціями в інститутах, технікумах, на підприємствах, виборчих дільницях. З 1965 року архівісти облдержархіву брали активну участь у підготовці фундаментального видання «Історія міст і сіл Української РСР».
- А отримали сучасну назву?..
- У 1980 році постановою Ради Міністрів УРСР назва «Кіровоградський обласний державний архів» була змінена на «Державний архів Кіровоградської області». Окрім того, у зв’язку зі збільшенням колекції архіву у 1983 році архів ще й переїхав до нової дев’ятиповерхововї будівлі.
- Перебудова, а потім і незалежність України внесли свої корективи в роботу архіву?
- Так. Наприкінці 80-х - на початку 90-х розпочалася масове розсекречення архівних документів. Кіровоградський обласний архів у 1991-1995 роках також розсекретив 82 фонди та близько семи тисяч одиниць зберігання. Окрім того, до нас було передано 29944 одиниці зберігання документів архіву Кіровоградського обкому Комуністичної Партії України, більше 38 тисяч архівно-слідчих справ на громадян, репресованих у 20-50-х роках минулого століття та близько 14 тисяч фільтраційних справ на громадян, вивезених на примусові роботи до нацистської Німеччини та її сателітів.
- Тож, очевидно, з того часу обсяг того, що зберігається, значно зріс?
- До майже дев’яти тисяч фондів та майже півтора мільйона одиниць зберігання документів з паперовою основою (за 1759-2019 роки), а крім того – 218 одиниць зберігання науково-технічної документації, 259 одиниць зберігання кінодокументів, 23 986 - фотодокументів (за 1906-1930, 1941-2011 роки), 397 – фонодокументів, 470 – відеодокументів станом на 1 січня 2020 року. А ще ми маємо і потужний довідково-інфораційний фонд...
- А які документи доби Російської імперії зберігаєте?
- На даний момент у нашому архіві є документи, періоду Російської імперії, починаючи з 1759 року. В них відображено політичний та соціально-економічний розвиток Єлисаветградського, Олександрійського та Бобринецького повітів Херсонської губернії, історію міста Єлисаветграда, заселення та освоєння земель навколо фортеці Святої Єлисавети, утворення військових поселень, формування і діяльність органів влади та місцевого самоврядування. А ще – метричні книги про народження, смерть та шлюб осіб православного, римо-католицького, іудейського та протестантського віросповідання (за ІІ половину ХVIII століття – початок ХХ століття).
- Що залишила по собі радянська доба? Чи є документи періоду незалежності України?
- Документи періоду після 1917 року зосереджено переважно у фондах органів місцевої влади і управління: ревкомів, комітетів незаможних селян, виконкомів місцевих рад тощо, в яких зібрано відомості про діяльність органів влади і управління, установ правопорядку, освіти, охорони здоров’я, націоналізацію промислових підприємств, боротьбу з голодом і бандитизмом, здійснення державної податкової політики та відокремлення церкви від держави. Відомості про утворення комун, сільськогосподарських артілей, колективізацію сільського господарства, ліквідацію селян-власників, роботу машинно-тракторних станцій, колгоспів і радгоспів та їхнє технічне оснащення зберігають фонди установ і підприємств сільського господарства (земельні відділи, управління та інспекції сільського господарства, спеціалізовані трести і об’єднання, колгоспи і радгоспи). Окремий документальний масив складають фонди партійних та комсомольських організацій за 1920-1941, 1944-1991 роки, які, окрім інформації про діяльність комуністичної партії та комсомольської організації в області, містять відомості з історії суспільно-політичного, економічного і культурного розвитку краю за цей історичний період.  Документи органів місцевої влади кінця 80-х – початку 90-х років ХХ століття характеризують соціально-економічні і політичні зміни в умовах перебудови і здобуття Україною незалежності. Звісно, в короткому інтерв’ю не має можливості перелічити всі наші скарби. Але додам, що колекція активно поповнюється за рахунок нових надходжень, зокрема; документів, що відображають події, пов’язані з виборами Президента України та усіх органів місцевого самоврядування області, «Помаранчевої революції», історією Революції Гідності та проведення антитерористичної операції…
- Як орієнтуватися в цьому морі інформації? Що може слугувати своєрідним лоцманом?
- Довідковий апарат архіву складається з понад одинадцяти тисяч описів, та впорядкований за систематичним, географічним, предметно-тематичним, іменним каталогами та каталогом з історії установ.Оприлюднено шість книг анотованимх реєстрів описів... 
- Говорять, що при архіві функціонує декілька музеїв?
- Так, у нас створено й функціонують кімната-музей «Пам’яті репресованих радянською владою»; меморіальна кімната-музей письменника й літературознавця Миколи Смоленчука; кабінет-бібліотека Лауреата Національної премії імені Т.Г. Шевченка Володимира Базилевського». Ці музейні кімнати – приклад того, як архівний документ може «промовляти» до нашого сучасника, сприяючи вихованню людини й громадянина.Колектив Державного архіву Кіровоградської області продовжує творчий процес ознайомлення громадськості з найбільш цікавими сторінками історії краю і через численні докуметальні виставки, онлайн-добірки документів з різноманітної тематики, теле- та радіопередачі, статті у місцевих ЗМІ та всеукраїнських виданнях. Наші співробітники налаштовані до широкої участі у розповсюдженні та обговоренні історичної інформації на всеукраїнських і, за можливістю, міжнародних наукових конференціях, а також науково-краєзнавчих конференціях та тематичних "круглих столах", які з певною періодичністю організовуються архівом.
- Кого б з них ви відзначили з нагоди 95-річчя?
- Насамперед, Віктора Білоуса,  Івана Петренка, Романа Базаку, які донедавна працюввли у нашому архіві, а ще - Вадима Колєчкіна, Лілію Маренець, Тетяну Гончарову Державний архів Кіровоградської області разом із обласною організацією Національної спілки краєзнавців України є співзасновником видання, що продовжується, «Між Бугом та Дніпром. Науково-краєзнавчий вісник Центральної України», а цього року архів заснував серійне видання «Студії з історії Центральної України». Тож ми маємо можливість публікувати і свій науковий доробок, і залучати до осмислення минувшини області науковців і краєзнавців, передусім – найактивніших дослідників і користувачів документами, що зберігаються в архіві.
- Як впливають на роботу архіву карантинні заходи, пов’язані зі світовою епідемією COVID-19?
- Вони зумовили більш ширше застосування різних форм дистанційної роботи роботи з користувачами й запитувачами архівної інформації, активізували процес оцифровки описів справ і архівних документів... А ще – ускладнили проведення публічних наукових заходів, проте робота колективу Державного архіву Кіровоградської області з розповсюдження та популяризації наукових знань продовжується. За останні 5-10 років ми зробили значний крок уперед у популяризації архівної спадщини регіону й стали потужним науковим центром, ініціатором видавничої діяльності та  розповсюджувачем історичних знань з найменшим ступенем інтерпретацій, що базуються на автентичних архівних джерелах.

  
Фото автора

Читайте також: У державному архіві Кіровоградської області відкрили третю музейну кімнату 

Кропивницький: державний архів області поповився новими цінним документами 



583 0
НОВИНИ



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.