ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Володимир Кухта про висновки, до яких спонукає впровадження децентралiзацiї

Володимир Кухта про висновки, до яких спонукає впровадження децентралiзацiї

Децентралiзацiя може виявитися однiєю з найвдалiших реформ, що вже проводилися чи проводяться нинi в незалежнiй Українi.

Уперше за багато десятилiть кардинально змiнюється роль мiсцевих громад в органiзацiї свого життя. Якщо ранiше вони змушенi були задовольнятися тим, що їм запланують в областi чи в Києвi, то сьогоднi вони самi визначають, що будувати чи ремонтувати, на що витрачати заробленi кошти, яким чисельним має бути управлiнський апарат тощо.

Про це переконливо свiдчить, зокрема, досвiд Катеринiвської об'єднаної територiальної громади, що в Кiровоградському районi. За короткий перiод тут спромоглися зробити те, на що за старої системи потрiбно було б чекати не один рiк. Йдеться про зрушення в наданнi медичної допомоги (запрацював сучасний стоматологiчний кабiнет, якiсно вiдремонтовано примiщення амбулаторiї, прийнято на роботу лiкарiв), про автобусне сполучення мiж селами, що об'єдналися, пiдведення кабельного iнтернету, ремонт дитсадка у Володимирiвцi.

Та чи все так однозначно в цьому процесi децентралiзацiї, як може видатися на перший погляд? Чи не потребує вiн корекцiї? Своїми думками з цього приводу iз «Рiдним краєм» подiлився генеральний директор ПАТ «Кiровоградське рудоуправлiння», член виконкому Катеринiвської сiльської ради Володимир Кухта. Вiн – один iз тих, хто чимало робить для використання можливостей децентралiзацiї в iнтересах громади.

«На сьогоднiшнiй день напрошується кiлька висновкiв, – сказав Володимир Валентинович. – Перший – децентралiзацiя потрiбна. Альтернативи їй, мабуть, немає. В той же час, запроваджуючи її на своїй територiї, не треба сподiватися, що позитивний результат уже гарантовано. Дуже важливо порахувати економiчну спроможнiсть громади. Як свiдчить практика, краще почуваються тi з них, що мають на своїй територiї потужнi прибутковi пiдприємства. Їх ще називають бюджетоутворюючими. Наявнiсть цих пiдприємств дозволяє громадi пiдтримувати та розвивати соцiальну сферу, вирiшувати iншi питання. За приклад тут можна навести Первозванiвську та Соколiвську об'єднанi громади, де зареєстровано багато промислових пiдприємств. Я не виключаю, що в майбутньому на перше мiсце по вiдрахуваннях до бюджету може вийти сiльське господарство, але поки що ситуацiя саме така.

Другий висновок – надавши громадам можливiсть об'єднуватися територiально та переклавши на них частину своїх функцiй з освiти, охорони здоров'я, соцiального захисту громадян та iншi, держава мала б передати їм i право часткового нормативного регулювання. Що я маю на увазi? Скажiмо, вiдтепер фiнансування пiльгових перевезень здiйснюється з мiсцевого бюджету, а визначення категорiй населення, якi мають право користуватися пiльгами, як i ранiше, залишається за центром. Це неправильно. Як i те, що, придбавши за рахунок мiсцевого бюджету автобус для перевезення своїх громадян, ми не можемо його випустити на маршрут без участi в конкурсi перевiзникiв, який проводить… районна державна адмiнiстрацiя. Яке вiдношення вона має до коштiв громади? Така «нестиковка» на законодавчому рiвнi не на користь громадам.

Дається вона взнаки i в сферi охорони здоров'я. Вiзьмемо забезпечення iнсулiном хворих на цукровий дiабет. Районна медицина звернулася до нашої громади з проханням надати їй фiнансову допомогу, мовляв, коштiв, якi видiляє на це держава, недостатньо. Сума пристойна – 330 тисяч гривень. Коли ж ми попросили списки, щоб знати, яка ж реальна потреба, нам сказали: не сумнiвайтеся, все правильно, переказуйте кошти. Ми проявили наполегливiсть, i з'ясувалося, що iнсулiнозалежних у нас проживає не тридцять, як нас запевняли, а двадцять п'ять. Ще п'ять виявилися «лiвими», не нашими. А потiм стало вiдомо, що потреби першого кварталу вже профiнансовано, i в результатi, ми вийшли на менш як двiстi тисяч гривень. Порiвняйте: 330 тисяч i менше 200 тисяч. До слова, в законi зазначається, що фiнансування iнсулiнозалежних здiйснює держава, але вона не заперечуватиме, якщо мiсцевi громади пiдставлять їй плече. Дехто вирiшив цим скористатися буквально.

Така ж ситуацiя i в освiтi. Якщо нашi спецiалiсти хочуть полiпшити навчальний процес, зробити його ефективнiшим, вони часто змушенi послуговуватися нормами, розробленими ще за часiв СРСР. Чому вони не можуть керуватися реальними потребами дiтей даної територiї? Третiй висновок – держава має фiнансово пiдтримувати об'єднанi громади. На перших порах їх iснування це просто необхiдно, адже багато рокiв до села в неї не доходили руки, вiдтак там накопичилося чимало проблем. Зокрема, ми сподiваємося, що вже в нинiшньому роцi за державнi кошти побудуємо сучасну амбулаторiю та якiсно вiдремонтуємо дорогу до Лiсного, а в майбутньому – збудуємо ще й очиснi споруди, потреба в яких назрiла.

Ще один висновок – нам не обiйтися без розширення об'єднаних громад. Аналiз законопроектiв, спрямованих на поглиблення децентралiзацiї, переконує, що невдовзi це стане провiдною лiнiєю державної полiтики на селi. I це правильно: чим бiльша громада, тим бiльшими є її можливостi. Особливо це варто мати на увазi тим селам, де немає крупних пiдприємств. Щодо порядку приєднання, то вiн чiтко врегульований законом – не потрiбно проводити новi загальнi вибори, лише довибори депутатiв вiд приєднаних територiй. Як на мене, усi тiльки виграли б, якби до Катеринiвської територiальної громади додалися ще й Могутнє, Овсяникiвка, Iвано- Благодатне та Грузьке. Це була б одна з найспроможнiших громад областi. Однак вирiшувати, з ким їм будувати своє майбутнє, мають жителi перелiчених сiл».

173 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.