ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

У Кропивницькому відомий історик Віктор Брехуненко презентував свою нову книгу. ФОТО

У Кропивницькому відомий історик Віктор Брехуненко презентував свою нову книгу. ФОТО

Сьогодні у час пропаганди та інформаційної війни Росії проти України місія українського історика змінилась. Тепер мало видавати книги – їх треба ще правильно нести в маси, треба дискутувати, треба відстоювати свою думку та вміти працювати з аргументами. Саме таким «мандрівним істориком» є доктор історичних наук, професор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського Національної академії наук України Віктор Анатолійович Брехуненко. Учора, 19 вересня, Віктор Брехуненко завітав до Кропивницького з презентацією своєї нової науково-популярної книги «Війна за свідомість. Російські міфи про Україну та її минуле». Презентація книги відбулась в обласній бібліотеці для юнацтва імені Євгена Маланюка. Історик розповів у інтерв’ю РК про специфіку своєї книги та про те, кому вона може бути цікавою.

Які міфи Ви спростовуєте у своїй книзі та скільки їх?

-  Ці міфи покликані прищепити українцям комплекс меншовартості. У цій книзі спростовується 39 ключових міфів – від найдавніших часів до наших днів, крім міфів про Другу Світову війну (тому що в минулому році вийшла книжка «Війна і міф» під редакцією Володимира В’ятровича, де спростовуються міфи про Другу Світову війну, тому цей сегмент я не чіпав), а натомість - починаючи від походження українців і закінчуючи тезою «Крим – сакральна російська земля» спростовується в цій книзі. Мета була написати книгу так, щоб людина, побачивши якийсь міф в інтернеті, зафіксувавши для себе чи почувши в транспорті на телебаченні чи ще десь, могла звернутися до книжки і знайти аргументи. Про кожен міф є такі частини: спочатку формулювання міфу, потім невеличка рубрика під назвою «Ідеологічна мета» (які уявлення за цим міфом Москва хотіла укорінити в головах українців), далі рубрика «Підґрунтя спекуляції» (на яких історичних фактах, подіях ґрунтується той міф, що пересмикується, інтерпретується), а потім іде безпосередньо спростування. У більшості випадків нумеруються аргументи кожного разу, для того щоб систематизувати в головах людей доказову базу. Є посилання на наукову літературу.

Звідки беруть початок саме інформаційні війни Росії проти України?

-  Вкінці 15-го – на початку 16-го століття. Перший міф з’явився у вигляді династичної теорії російських правителів. Ця теорія називала землі колишньої Київської Русі доменом Рюриковичів як династії князівської, а в зв’язку з тим, що московський великий князь тоді це був Іван ІІІ був з Рюриковичів, то він мав право на всі ці землі і цим обґрунтовувалась нібито органічність поглинення московським великим князівством українських і білоруських земель і з цього міфу потім виростали міфи про Київську Русь як про Московію і Росію як спадкоємницю Київської Русі, про єдиний російський народ, про те що українці – частина «русского мира», про давньоруську народність, яка нібито була колискою для трьох народів – російського, українського, білоруського - про російську мову як мову населення Київської Русі і т.д. Є міфи, які закорінені в середину 17-го століття. Наприклад, міф про те, що Русь – це давня назва Росії, руські князі – це русские князья і цей міф, до речі, зовсім недавно Путін озвучив у Франції на прес-конференції з президентом Французької Республіки Макроном, коли сказав, що Анна Ярославна – це «русская княгиня». Макрон – інтелігентна людина і він на наступній прес-конференції сказав, що ми прекрасно знаємо, що це київська княгиня. Тобто, перекладаючи з дипломатичної мови на буденну, він тицьнув писком Путіна в багнюку, назвав його невігласом - це з одного боку, а з іншого боку дав чітко зрозуміти російському естеблішменту, що Франція вважає як Київську Русь не частиною Росії, так і сучасну Україну.

З чим було пов’язано виникнення перших міфів?

-  Це були ідеологічні аргументи для обґрунтування своєї експансії – династична теорія, «Москва – другий Єрусалим», концепція «Великої російської нації» і т.д. Ці міфи ключові і зараз в російській ідеологічній машині.

Один з розділів Вашої книги присвячений кримському питанню, навколо якого роками точаться суперечки. Які міфи Ви спростовуєте в цьому розділі?

У цьому розділі є декілька міфів. Перший: Крим – це сакральна російська земля; другий: українці і кримські татари – непримиримі суперники і конфронтації між ними немає альтернативи; третій: Росія врятувала Україну від турецько-татарської експансії; четвертий: козаки нібито воювали з кримськими татарами, захищаючи православ’я від мусульманської віри. Спростування цих міфів спирається як на мої власні наукові дослідження, так і на сучасну наукову традицію. В деяких моментах я посилався безпосередньо на наукові джерела. Іще в мене підхід до аргументації такий: дуже часто використовуються джерела російського походження, для того, щоб спростувати той чи інший міф. Наприклад, коли я говорю про міф, який проповідує, що міста Південної і Східної України – Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Херсон, Миколаїв, Луганськ, Донецьк  - засновані росіянами, то я тут великою мірою опираюся на царські укази і т.д. І це дуже добре звучить – тоді хай опоненти спростовують російських царів. От, наприклад, при перейменуванні Хаджибея в Одесу Катерина ІІ видала указ у 1795-муроці, в якому писала «татарское селение Хаджибей превратить в город Одесса». Хай тепер хтось скаже, що Одесі не 600 років, а 200, як це нам намагається сказати Росія. Хаджибей тягнеться від 1415-го року - ця згадка є у хроніці Яна Длугоша. Виходить, як в тому прислів’ї, – їхнім же салом та по їхніх же губах.

Чому міфів про Україну так багато?

-  Росія – держава, яка весь час хоче когось поглинати. Як там Жириновський казав - «помити чоботи в Індійському океані». Просто сил мало. Це технологічно відстала держава. Завжди. Не знайдемо жодного історичного періоду, коли Росія була передовою країною світу хоч в якійсь галузі – вона скрізь все крала, мавпувала, починаючи від сюжетів у літературі і закінчуючи ядерною бомбою і т.д. і т.п.

Завдання сучасної української держави – протиставити цьому клину свій клин і тоді все буде добре. Праця українських істориків, філологів, науковців, вчителів не минулась даремно. Про це свідчить реакція українців на початок чергової російсько-української війни. В 14-му році з’ясувалось, що більша частина українців є патріотами і готові захищати Україну. А особливо потужного удару по Путіну завдала позиція поясу «Харків-Дніпро-Запоріжжя-Миколаїв-Херсон-Одеса». В російській уяві – це Малоросія і, за задумом, там люди мали з радістю зустрічати російські війська, підкидати догори капелюхи, хліб-сіль подавати. А вийшло навпаки – сплеск патріотизму. Як це сталося? Завдяки роботі істориків, вчителів, науковців. Всі на своєму місці. В мирний час цього не видно, а от коли війна – от відразу ці пазли склались. 

379 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.

 



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.