ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Світлана Ковтюх: Сьогодні вулиці Дворцова і Чміленка символізують дві парадигми, два світи, що ніколи не перетнуться

Світлана Ковтюх: Сьогодні вулиці Дворцова  і Чміленка символізують дві парадигми, два світи, що ніколи не перетнуться

Топоніми завжди відігравали значно більшу роль, ніж просто позначення місця й назви. Вони є свідченням історичних завоювань, ставленням нащадків до історії, до видатних діячів. В окремих випадках – свідченням політичних амбіцій та спекуляцій і навіть елементарної безграмотності.

Так, «декомунізація» дещо впорядкувала міську топоніміку й допомогла позбутися відчуття дисонансу, коли одна вулиця увічнює українського патріота В’ячеслава Чорновола, а паралельна – радянського партійного діяча Михайла Калініна, відомого зокрема тим, що в 1922-му році організовував в Україні збір продовольства для населення неврожайних регіонів РРФСР, у той час, коли жителі її південних регіонів також потерпали від нестачі продуктів.

Але у зв’язку з актуальністю заміни табличок з назвами на перейменованих вулицях, хотілося звернути увагу жителів міста й чиновників на ще один такий важливий момент, як правильність назв, що віддзеркалює загальний рівень грамотності населення та формує певні ономастичні стереотипи. Часом неправильні. Та відразу зазначимо, що розмова зі Світланою Ковтюх - членом міської топонімічної комісії, кандидатом філологічних наук, професором, завідувачем кафедри української мови державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка вийшла за межі теми мовної безграмотності в топоніміці.

- Світлано Леонідівно, як засвідчило перейменування свого часу вулиці Леніна на Дворцову, у нас мало хто в місті переймається грамотністю й відповідністю топонімів нормам української мови. І Дворцова - не єдиний приклад.  Дуже часто на табличках і навіть у документах державних установ можна прочитати «вулиця Пашутінська» замість «вулиця Пашутіна» або ж «вулиця ШевченкО» замість «ШевченкА». Наскільки це правильно?

- Відповідно до чинних норм української мови чоловічі прізвища на -о відмінюються. Тому однозначно: вулиця ШевченкА. Якби мова йшла про вулицю Поліни Осипенко, тоді б прізвище залишалося незмінним. Тому що жіночі прізвища на -о  не відмінюються.

- Я так розумію, що дехто в цьому випадку просто плутає українську мову з російською…

- Звичайно. У нас же, на жаль, багато людей, які не переймаються орфографічними нормами. Більше того, вони  не хочуть знати, як правильно. Також, наскільки я знаю, у Кропивницькому немає вулиці Пашутінської, вона називається вулицею Пашутіна. Це просто від прізвищевої іменникової назви творять прикметник. Такий собі народний чи розмовний варіант.

- Це все одно, що вулиці Шевченка чи Чорновола називати Шевченківською чи Чорноволівською…

- Я весь час звертаю увагу на такі речі, бо це карма філолога, куди б не глянула, наприклад, у книгу, навіть найвідоміших осіб, усюди бачиш помилки.

- Заодно, розтлумачте, будь ласка, для тих, хто не знає, чому за правилами українською мови вулиця не може називатися Дворцовою.

- Я виступала з цього приводу на топонімічній комісії. Але якби ж ваша журналістська братія записувала на диктофон і цитувала мене дослівно або робила коментар від себе, не вказуючи мого прізвища. Тому що в кожному виданні від мого імені писали по-своєму, словами, які запам’ятали чи встигли занотувати, часто вирваними з контексту, а загалом виходило дещо інакше, ніж у першоджерела, до того ж такими конструкціями, яких я апріорі не можу вживати як фахівець.

У словнику Бориса Грінченка є слово «двірець».  Запитайте в когось із Західної України, що воно означає. Вам скажуть, що це залізничний вокзал.  Друге значення, що подається, – це «палац». Але сам матеріал у словнику збирався з народних уст, друкованих етнографічних  матеріалів та праць українських письменників, які творили до 70-х років ХІХ століття, а опублікований був у 1907- 1909 роках. У нас же нині ХХІ століття, і лексика - це та царина мовної системи, що найбільше змінюється. Сьогодні немає такого сучасного слова як «двірець» у значенні палац, це застаріла назва. Наприклад, автори «Великого тлумачного словника сучасної української мови» (2005) фіксують лексему «двірець» з ремаркою – західноукраїнське слово – та подають її значення: «залізнична станція; вокзал».

- Але ж Дворцова навіть не від слова двірець…

- Якби вулицю назвали Двірцевою, це взагалі було б смішно, адже залізничного вокзалу поряд немає. Дворцова з погляду української мови – це лексичний покруч. Зокрема, ономастичний. Що ж до інших моментів, пов’язаних із цією назвою, то перший з них - вулиця була названа Дворцовою в Єлисаветграді на честь імператорського палацу. Це, справді, була історична назва. Але не треба маніпулювати самим терміном «історичний». Тому що історичними були всі назви, які мали вулиці в той чи той період. Наприклад, у часи окупації фашисти давали свої назви. Вони теж були історичними, бо існували в певний проміжок історії. Другий момент: якщо ми будуємо українську державу, то які ми цінності пропагуємо і ставимо за основу? І третій: коли люди, які навіть мають вчені звання, знають історичні джерела, лукавлять з різних причин і починають говорити про те, що ми в сучасній Україні нібито наслідуємо практику радянських часів, коли радянська влада всюди чіпляла свої маркери. По-перше, треба розуміти, що бацила совка дуже розповсюджена, вона навіть потрапила в організм молодого покоління, яке зросло в незалежній Україні, але сама незалежна Україна не так активно сповідувала свої цінності. Погляньте хоча б на герб нашого міста й на герби і знаки багатьох наших установ, де обрамленням є фортеця, що проіснувала трохи більше двадцяти років, за документами - тридцять років, хоч останні роки не виконувала свого призначення.  Це були землі Богдана Хмельницького, козацькі землі, і на них прийшли так само північні загарбники, як і сьогодні, бо імперія, якщо не розширюватиметься, просто помре. Тому поставте історикам запитання: «Коли закінчиться війна з Росією?». І вони вам скажуть, що коли не буде Росії. Бо доки вона існуватиме, доти вестиме загарбницькі війни проти України. І мені не зрозуміло, які цінності ми сповідуємо, що не можемо прибрати з наших знаків, з наших гербів силует цієї фортеці. Так, це була історія, ніхто не заперечує. Але ж треба розказувати й іншу історію. Наприклад, скільки разів повставали селяни й козаки, яких примушували будувати цю фортецю, яких забирали до російського війська. Чому ми так само активно не пропагуємо цю історію? Натомість розказуємо, що тут було дике поле, що цариця привела свої війська і це народило цілий культурний пласт. Проте насправді той культурний пласт, той український театр і багато досягнень діячів у різних галузях народилися всупереч царській політиці придушення й винищування нашої нації? Дворцова, Палацова - як би цю назву не крутили, головне: що ми цією назвою пропагуємо. Що там царський палац стояв? То почитайте Шевченка, як він ставився до тих царів.

У часи Партії регіонів, коли так швидко було прийнято рішення про перейменування вулиці Леніна і на ранок уже й таблички висіли з новою назвою, наче їх цілу ніч писали, наші студенти сміялися. Казали, що вулицю названо на честь якогось Дворцова. Сьогодні паралельні вулиці Дворцова і Чміленка символізують дві парадигми, два світи, які ніколи не перетнуться. Бо хто б там що не казав, але на сьогодні Дворцова – це символ Партії регіонів. У силах українців, у силах усіх притомних громадян домогтися того, щоб вулиці мали українські назви, пропагували національні й суспільні цінності, усупереч п’ятій колоні, що продовжує поширювати вірус радянщини та імперщини.

Для цього кожен повинен починати із себе: говорити українською, створювати відповідне середовище для наших дітей. Адже до сімох років закладається парадигма, з якою дитина йтиме далі, через яку вона дивитиметься на весь навколишній світ. Від цього залежить, якою буде ця парадигма – російськомовною чи україномовною. Гірше, якщо це буде ні се ні те, якщо ми виховуватимемо яничарів.

864 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail [email protected]

 



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.