ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Що стоїть за окремими телепрограмами

Що стоїть за окремими телепрограмами

У нашого земляка поета Сави Голованівського, нині призабутого, є такі рядки:

Ці люди обговорюють питання,

Яке, однак, вирішуємо ми.

Йдеться про кохання, про те, хто краще розуміється на ньому: мудрі старці чи юні коханці. Я теж говоритиме про любов, тільки не до жінки, а до України. Переконаний, що невдовзі у передвиборному рейваху знов залунають претензії на зразок: «Не может быть монополии на любовь к Украине». Може бути, може. Бо для деяких «любовників» Україна – лише територія, на якій вони непогано влаштувалися і хочуть влаштуватися ще краще. Насправді ж ненавидять українську мову, українську історію, українську культуру і потихенько Україну продають. 

Хто заради збереження старих економічних зв‘язків, бо налагодити нові не вистачає креативу, хто із розуміння того, що успішним зможе залишатися лише за умови, що в Україні збережуться ті порядки, які панують в Росії і певною мірою ще не подолані в Україні. А хто просто працює на Білокам‘яну, є її таємним агентом ще з часів КДБ чи щойно завербованим. Їм би хотілося мати в результаті наступних виборів якщо не проросійського президента, то хоча б проросійську більшість у Верховній Раді. Вони трагічно закочують очі при слові «нація», хором намагаються переконати нас, ніби Україна не відбулася – failed state, sorry. А відтак їй не потрібен ні Європейський Союз («Нас нам не ждут»), ні НАТО («Если и примут, то лет через двадцать-двадцать пять»), тож, закутуйтесь, панове чи як вас там, у ковдру позаблоковості і тихенько прямуйте на цвинтар, тобто у лоно імперії.

Дискредитація української ідеї здійснюється головним чином через телебачення – он скільки різних шоу і спецпрограм наплодилося останнім часом на каналах олігархів і олігархчиків. Лякають «Україною для українців», поділом громадян країни на сорти, не здивуюсь, якщо невдовзі заговорять про вимірювання черепів – ми це, до речі, чули напередодні грудневого референдуму 1991 року. Перефразовуючи Салтикова-Щедріна, «Любят публичные люди выступать. Станут перед телекамерой и лгут подлецы. Знают что врут, и все равно лгут»…

Не лякайтесь, шановні читачі, – я говоритиму про Україну як національну державу. При цьому відразу наголошую, що не сприймаю і не приймаю націоналізм радикальний, «корисних ідіотів», горлопанів і невігласів під національним прапором. І вважаю, що тих, хто ображає національні почуття інших, слід суворо карати згідно із законом, незалежно від національності – стаття 161 Кримінального кодексу України.  Всі ці маргінали не мають нічого спільного з намірами розбудовувати демократичну національну державу.

Чому я вирішив говорити про це зараз і хочу, щоб мою статтю дочитали до кінця й ті, хто думає, що національне питання їх не цікавить. Тому, що  з наближенням до виборів питанням національного чинника в державотворенні все більше переймаються наші відверті вороги і підколодні друзі. Скажу відверто: бажання написати цю статтю у мене з’явилося після перегляду кількох програм телеканалу NewsOne.

Нам знову нав’язують дискусію про мову, хоч згідно із соціологічним опитуванням, це людей цікавить найменше – усього два відсотки опитаних. З якогось окопу витягли термін «титульна нація», який їх дуже ображає. Хоч і безпідставно: титульна нація – це не «старший брат», якому вони ще недавно кланялись, а просто «частина населення, національність якої визначає офіційне найменування держави». Що нікого не принижує і не обмежує ні у правах, ні у свободах. Усі держави навколо нас є національними.  В тому числі Росія, котра за наявності 89-ти федеративних утворень згідно із визначенням відомого політика, колишнього голови Держдуми Росії Геннадія Селезньова  - «есть государством прежде всего русского народа». І тільки українцям на це зась: «Баба Яга проти».

Наші «інтернаціоналісти» хочуть за українців вирішувати, якою має бути українська держава. Тому й лякають нас усіма жахами націоналізму. Який  насправді являє собою не що інше, як  ідеологію, базовим принципом якої є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності у державотворчому процесі. Котра, до речі, трансформується в часі як і будь-яка інша ідеологія. А тому тупо цитувати Донцова чи Міхновського щонайменше некоректно. Наш земляк Ольгерд Бочковський – соціолог, політолог і етнолог, один із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини минулого століття (народився на станції Долинській, помер у Празі 1939 року) писав, що формування модерної нації неможливе без національної свідомості і національної волі, які виявляються у прагненні до політичної та державної самостійності. 

Жодна з держав не ставала самодостатньою, не будучи національною. Джузеппе Гарібальді очолив визвольний рух італійців під національним гаслом. Так само Пілсудський у Польщі. Шандор Петефі став одним із керівників повстання за незалежність Угорщини під час революції 1848-1849 років і загинув у бою з козаками російської армії, залишивши землякам заповіт: «Богам угорців поклянемось назавжди – ніколи нам не буть рабами». Уже в набагато ближчі до нас часи хіба не націоналістом був Шарль де Голль, котрий вивів повоєнну Францію з глибокої кризи? «Альфою і омегою» світогляду де Голля була його глибока віра в національний фактор. Між іншим, у 50-60-ті роки в Радянському Союзі його називали не інакше, як французьким буржуазним націоналістом.

Значення національного фактора підкреслював видатний єврейський політичний діяч Володимир Жаботинський - лідер правого сіонізму, співтворець Єврейського легіону (народився в Одесі, помер у Нью-Йорку, перепохований у Єрусалимі). У статті, написаній українською мовою до 100-річчя від дня народження Шевченка він сказав: «Ми сором'язливо розповідаємо один одному, що небіжчик був, мовляв, "народний" поет, співав про лихо простого бідного люду, і саме в цьому, бачте, полягає вся його цінність. Авжеж ні, не в цьому."Народництво" Шевченка є справа третьорядна, і якби він усе це написав по-російськи, то не мав би ані в чиїх очах того величезного значення, яке всі, з усіх боків визнають йому тепер.Шевченко є національний поет, і саме в цьому його сила... Він дав і своєму народові, і всьому світові яскравий, непохитний доказ того, що українська душа здатна до найвищих злетів самобутньої культурної творчости».

Щоправда, під гаслом націоналізму – німецького – геноссе Гітлер примудрився здійснити Голокост євреїв і циган, а товариш Сталін під прапором зближення націй – російського варіанту націоналізму стерти з етнографічної карти Радянського Союзу десятки народів – алтайських зайсаків, сибірських калмАків, інгерманландців, іжорців, ерзя, водь, убихів, угеде, нівхів, гольдів та багато інших. Але то був не політичний націоналізм, а звичайний фашизм. 

Українським державникам (не плутати з держслужбовцями) закидають, нібито вони протиставляють українців іншим націям, котрі проживають в Україні, – це така ж правда, як на вербі груші: вони просто хочуть, щоб українці зрештою почувалися, як поляки в Польщі, мадяри в Угорщині, болгари в Болгарії. Закидають, що вони прагнуть до національної замкнутості. Маячня. Якраз послідовний український націоналіст Ольгерд Бочковський прогнозував ще до початку Другої світової війни, що національні держави незабаром поступляться частиною свого суверенітету на користь континентальних спілок. І саме Європа, яка була, на його думку, батьківщиною націй, має стати першим таким об’єднанням — «Пан-Європою», союзом незалежних, вільних, різних, проте  рівних націй. Він передбачив те, що сьогодні називається Євросоюзом. Наш земляк вірив, що ці «відроджені народи здивують світ наймогутнішим своїм твором — «Дев’ятою симфонією» людської історії».

Нагадаю, що за Гімн Європейського Союзу об’єднані народи Європи взяли мелодію «Оди до радості» з Дев’ятої симфонії Бетховена.


74 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.