ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Що стоїть за наміром нардепів підвищити собі зарплату

Що стоїть за наміром нардепів підвищити собі зарплату

Народні депутати в черговий раз спробували підвищити собі зарплату. Один із оглядачів назвав це жадібністю і тупістю. Її намагалися підвищити практично вдвічі, «рядовий» депутат мав отримувати 36 тисяч 250 гривень на місяць, перший заступник голови  Верховної Ради і заступник – по 40,6 тисяч, а сам голова – усі сорок три з половиною. У порівнянні – це десять середньомісячних зарплат у сфері економіки і тринадцять з половиною учителя з восьмирічним стажем роботи. Йдемо в Європу. Щоправда, там співвідношення дещо інші. У Великобританії парламентарій заробляє у 2,09, в Ірландії – в 1,92, у Франції – в 1,87 більше, ніж у середньому по країні. 

Парламентська новина сколихнула суспільство. І було б дивно, коли б вона пройшла непомітно. Хоч, судячи з процедури прийняття відповідної постанови, декому хотілося саме такого варіанту. Натомість виник скандал. Частина депутатів уже почала відхрещуватися від постанови, мовляв – я не я і пропозиція не моя. Он лідер фракції «Народного фронту» Максим Бурбак заявляє: «Гроші, що передбачалися на підняття зарплат депутатам, слід направити на підвищення зарплат військовослужбовцям та переатестованим поліціянтам». Олексій Гончаренко з БПП заспокоює, що «до прийняття бюджету на 2017 рік це можна буде якось змінити і внести якісь правки». А один з ініціаторів прийняття постанови  Олексій Мушак пропонує «мах не глядя» -  внести натомість пропозицію про встановлення «значних штрафів для народних обранців, які пропускають засідання».  

Відверто кажучи, витрати на підвищення зарплат народним депутатам – не такі вже й великі гроші. І більшість із нас розуміє, що дешева влада – собі ж дорожче. Однак у цієї історії є моральний аспект: за які такі заслуги депутати самі себе ощасливили подвоєнням оплати їхньої праці у вкрай тяжкій соціально-економічній ситуації? Не кажу вже про коефіцієнт корисної дії багатьох прийнятих ними законів. Візьмемо їхнє ставлення до роботи. Ви колись бачили, шановні читачі, на табло Верховної Ради число зареєстрованих депутатів, котре дорівнювало хоча б чотирьомстам із 423-х? Протягом останньої сесії лише одного дня в залі були присутні 362 депутати, це найвищий показник. Ніби й епідемії в Україні немає, і на фронт (за винятком Яроша) ніхто не пішов, а постійно на пленарних засіданнях не вистачало від 61-го до 100 депутатів. 20 жовтня, четвер, день прийняття законів. Зранку письмово зареєструвалися 367 депутатів, на табло 340 – хлопці не встигли докурити. О пів на десяту - перше голосування. На табло 250- «за», 0 - «проти», 9 - «утримались»,  не голосували 99. Всього 359. А куди ділися ще вісім «бійців»? І взагалі, що це таке - «не голосували», руки потерпли?

Я навів лише один приклад, котрий показує рівень відповідальності наших парламентаріїв. А коли проаналізувати роботу комітетів, які готують законопроекти до винесення їх у сесійну залу, їх відвідуваність, якість самих законів... А коли поспостерігати за самою процедурою голосування – «Колеги, зайдіть у зал», «Колеги, я бачу, ви не встигли», «Друзі, давайте переголосуємо» - по кілька разів підряд і т.д., то складається враження, що їм взагалі немає за що платити. Тим більше, на тлі постійного погіршення рівня нашого життя. 

У неділю прем’єр-міністр стосовно підвищення депутатських зарплат поставив три крапки: «Ми не підтримаємо (при доопрацюванні Державного бюджету – Авт.) ініціативу депутатів підвищити самим собі зарплату практично вдвічі. Вважаю, що це питання зараз не на часі. Зараз усім нам треба перш за все думати над тим, як підняти доходи звичайним людям.», - заявив Володимир Гройсман.  Чому не «крапку», а «три крапки»? Тому, що заява прем’єра ще не означає, ніби питання взагалі зняте. Рішення про підняття парламентських зарплат зафіксоване Постановою Верховної Ради, яка залишається в силі, і при черговому перегляді Держбюджету гроші для депутатів знайдуться, що прекрасно розуміє Володимир Борисович. Тож тепер сиди і думай, що відбулося: нардепи остаточно втратили почуття реальності чи це просто такий собі розіграш для підвищення рейтингу очільника уряду? І хто тут виграв насправді. В підсумку виграли популісти, котрі й без того мають про що поговорити. А головне – вчорашні регіонали. Для них це був подарунок долі, а, може, й не долі. Вам довелося бачити, як розпинався на каналі NewsONE Вадим Рабинович, котрий заявляє про себе як про ще більшого опозиціонера, ніж весь «Опозиційний блок», взятий разом? 

Сподіваючись, що це була  дурість, а не провокація, нагадаю усе ж кілька випадків «з історії українського парламентаризму». !990 рік, Верховна Рада поділена на Народну раду і «Групу 239». Перші – за демократичні перетворення в країні, другі – за те, щоб усе залишилося так, як є. І раптом з’являється пропозиція влаштувати разовий (а більше й не треба) продаж для депутатів за ціною собівартості дефіцитних товарів від шкарпеток до автомобілів. І демократи, зрозуміло не всі, на це пристають. У народі сум’яття: «То що, й ці такі ж самі?». То був блискучий хід комуністичної більшості, щоб підірвати авторитет нових сил у парламенті.

1994 рік. Перефарбований у соціал-демократичні кольори Олександр Мороз очолює  парламент. Незабаром президентські вибори, на яких він збирається балотуватися. На закритому засіданні Верховної Ради Олександр Олександрович пропонує значно поліпшити життя народних обранців – йому потрібна підтримка політичної еліти. Чорновіл виступає проти, на що Мороз з притаманною йому зверхністю кидає: «Якщо В’ячеславу Максимовичу ці гроші зайві, то хай передає їх у благодійний фонд». У залі лунає схвальне «ги-ги». Вибори соціал-демократ номер один не виграв, але депутати відчули смак привілейованого становища. Після чого в парламенті почали «гуляти» гроші – чим далі, тим більші.

Ситуація-2016. Україна у стані війни з Росією. Авторитет влади вкрай низький. В країні діє потужна «п’ята колона». Її завдання - повалити проєвропейську владу, викликати смуту. Це можна зробити, тільки остаточно підірвавши довіру до неї. Усвідомлюючи це, гарненько подумаймо: спроба підвищити вдвічі зарплату народним депутатам напередодні опалювального сезону з новими тарифами –  жадібність, тупість чи чітко спланована провокація, на яку купилися в тому числі й ті, котрі це підвищення запропонували.

Хтось скаже – конспірологія. Можливо. А може правий був літературний герой, котрий радив дивитись у корінь? Про що й варто нагадати нашим обранцям під час їхніх зустрічей із виборцями, які, згідно з графіком роботи парламенту, мають проходити на цьому тижні.     

271 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail [email protected]

 



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.