ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Реконструкція «по-ларінськи»: чи стоятиме кіровоградський театр ще 130 років?

 Реконструкція «по-ларінськи»: чи стоятиме кіровоградський театр ще 130 років?

Це запитання напрошується після того, як директор театру Володимир Єфімов повідомив керівництву області про низку будівельних та проектних недоробок і недоліків, виявлених комісією з приймання-передачі завершених будівельних об’єктів. Приміщення має проблеми з системами опалення, освітлення, кондиціювання та водовідведення. Володимир Володимирович та голова обласної ради Олександр Чорноіваненко не виключають, що на усунення недоліків доведеться виділяти додаткові кошти з бюджету. Все б нічого, якби від моменту завершення реконструкції не минуло всього-на-всього півтора року і в неї не вклали захмарні кошти (125 мільйонів гривень), а вказані недоліки були єдиними.

Пам’ятник виборам

Те, що від Зимового театру, побудованого Трамбицьким, в якому виступали корифеї, практично нічого не залишилося крім місця – факт озвучений рік тому колишнім начальником відділу охорони культурної спадщини Надією Лісняк.

Відомий в області театральний діяч Володимир Шурапов в 2004 році написав про реконструкцію будівлі театру 1970 року таке: «На жаль, у 1970-х роках приміщення театру було спотворено невдалою реконструкцією. Елегантні колони фасаду зникли, багато інтер’єрів було «прикрашено» чужoрідними сучасними матеріалами, а головне – сплюндровано оригінальний дизайн глядацької зали, постраждала акустика...».

Через 40 років потому приміщення театру знову реконструювали, відбувалося це у нас на очах. Звісно, порівнюючи його теперішній вигляд з тим, як він виглядав до цього, більшість кіровоградців сприймають зміни з таким же пієтетом як і героїня відомого ролику «Оскар іде в Кіровоград!», заслужена артистка України Валентина Литвиненко, яка поділилася своєю радістю і спостережливістю, як на будівельний майданчик щодня приходили колишній очільник області Сергій Ларін і його наступник Андрій Ніколаєнко, з самим Президентом Віктором Януковичем. Але спеціалісти і люди, яким є з чим порівнювати, відгукуються про реконструкцію останніх років, проведену стахановськими темпами до 130-річчя театру, а точніше, мабуть, до парламентських виборів 2012 року, практично так само як Володимир Шурапов про попередню. Таке враження, що роки минають, - методи ж і підходи залишаються типово радянськими, коли головне було виконати план за будь-яку ціну.

Реконструкція на межі вандалізму

Першим порушив канонаду одобрямса на адресу Ларіна і його команди доктор архітектури, декан архітектурного інституту Національного університету «Львівська політехніка» Віктор Проскуряков, який зауважив, що реконструкція історичних будівель повинна відновлювати, а не знищувати їхній первісний вигляд. Вказав він і на інші прорахунки проектувальників та будівельників, які вже не можна було усунути.

«Історичні театри повинні бути відбудовані такими як вони були. Побачив я його вперше кілька років тому, тоді він був в кращому стані – в руїнах, але не втратив ще ознак автентики храму української Мельпомени. Таких театрів в Україні було два – ваш і галицький театр «Руська бесіда». Театр відбудували, але ж це не той театр, що був», - обурювався архітектор.

«Знайдіть ті божевільні суми, зробіть нормальний ремонт, вкладіть гроші в машинерію сцени і світло, акустичні пристрої. Зробіть його зручним. Але ж навіщо спотворювати будівлю? Там колонада, тут - нема, там півциркульна будівля, тут – ні, перевернуті карнизи, на які спираються вікна, та ще й в рожевий колір пофарбовано. Театри ніколи не фарбували в рожевий колір. Той колір, що був – це цегла з залізом. Нікому раніше в голову не приходило викинути історичний театр і добудувати крило. В нових театрах – все що завгодно може бути: і відсутність межі між сценою і залом, театр-машина, але ж навіщо руйнувати історію?»

Якби пан Проскуряков побував ще й усередині, то обов’язково звернув би увагу на величезну кількість колон, що підпирають балкони і з-за яких глядачам, яким не пощастило з місцем, доводиться ввесь час визирати з витягнутою шиєю. Сидіти так півтори-дві години – ще те задоволення. 

Намагаючись засліпити світлом люстр і начебто сусальним золотом оздоби, ті, хто працював над реконструкцією колиски українського театру, загубили найголовніше – акустику. Спочатку про це говорили пошепки, побачивши, як зі стелі звисають мікрофони, в яких раніше не було потреби. 

Вголос про це минулого року заявив режисер Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру Анатолій Москаленко.

«З акустикою, звичайно, є проблеми. Є елементарні речі, які недопустимі в театрах», - розповів режисер. – «Якщо ви станете в портал і скажете слово, то почуєте ехо з усіх сторін. Широкий, не заглушений портал – це неприпустимо. В результаті цього звук, замість того, щоб іти в зал, іде на сцену. Тобто виникає так звана звукова завіса. Це складність, яку треба було долати. Як наслідок, треба виставляти актора в певну точку і просити звідти не рухатись, бо глядач нічого не чутиме».

Чи не тому відомі московські театри виступали в обласній філармонії, а не тут?

Як стверджує колишній головний художник театру, професор університету Сан-Дієго (Каліфорнія, США) Павло Босий, проект на акустику взагалі ніхто не збирався робити. Коли йому стало про це відомо, він намагався донести до Сергія Ларіна, що це неприпустимо, але з боку чиновника   все залишилося на рівні обіцянок. Тому Павло Васильович, який після скандально відомого звільнення Михайла Ілляшенка із солідарності теж написав заяву, і повернувся в театр тільки заради того, щоб консультувати під час реконструкції, знову вирішив звільнитися, аби не зіпсувати собі репутацію.

Театр починається з … віп-кімнати

Працівники ж театру стверджують, що коли урізали проект реконструкції, то пожертвували головним заради другорядного. Бо генеральний підрядник ТОВ «Інтер-Ресурси», який потім вигравав й інші ласі тендери Департаменту капітального будівництва ОДА, більше хвилювався про кімнату для віп-гостей: щоб вона була подалі від сторонніх очей, з окремими виходом і під’їздом, щоб сп’янілих від культури віпів зручно було «вантажити» в їхні автомобілі. Для цього пожертвували приміщенням для декорацій, звідки їх зручно було виносити на сцену. Тепер працівникам театру доводиться носити громіздкі конструкції лабіринтами вузьких коридорів.

До виправлення ситуації з акутискою не дійшли руки й пізніше, бо після першої ж зими, фактично через чотири місяці після реконструкції, проявилися будівельні недоробки: тріщини, місцями відпала плитка, ін. Попередній голова ОДА Андрій Ніколаєнко, той самий, який, за словами Валентини Литвиненко, для чогось щодня ходив на будівельний майданчик, обіцяв, що генеральний підрядник виправить неоковирності за власний рахунок.

Провінція стерпить все

Є й інші моменти, які кидаються в очі. Той же кричущий рожевий колір театру, що розкритикував Проскуряков, та багато іншого. Кольором, як з’ясувалося, будівля завдячує київському архітектору Тетяні Філіповій, яка потрапила у «Вікіпедію» тільки як автор сумнівної реконструкції Кловського палацу в Києві. Їй закидають те, що після тривалого ремонту останнього було  втрачено самобутній інтер'єр, характерне планування приміщень палацу, зазнав змін фасад.


З такими підходами головного архітектора наш театр був приречений змінитися до непізнаваності. За загальним антуражем і блиском мало хто звертає увагу на завісу, яка начебто коштує понад два мільйона гривень, і нову ліпнину, в якій поєднується непоєднуване - морські коники, виноград і павичі. Із кількох варіантів ескізів завіси Філіпова вибрала найбільш розцяцькований з не в міру великою арфою у центрі. Провінція стерпить все?

Але це все дрібниці, порівняно з питанням, як довго простоїть театр після такої реконструкції, якщо через кілька місяців після ремонту, його довелося латати, а через півтора роки треба знову усувати недоліки?

1478 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.

 



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.