ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Професія землевпорядника на ринку праці є затребуваною

Професія землевпорядника на ринку праці є затребуваною

 

Розвиток суспільства в усі часи був пов’язаний із впорядкуванням використання землі, яка й тепер залишається основним засобом для існування людства і джерелом суспільного багатства. Потреба встановлювати межі турбувала землевласників із давніх-давен. Цю функцію виконують землевпорядники. Коли з’явилися перші представники цієї професії – достеменно невідомо. Але землевпорядник і нині є професією затребуваною як у селі, так і в місті. У нашій країні професія землевпорядника завжди користувалася пошаною, адже вона присвячена безцінному скарбу України – землі, якій завжди надавалось особливе значення.

        За проведеними дослідженнями, в Україні в найближчій перспективі до 10 найбільш затребуваних професій відноситимуться: програмісти (С + +, Java), технологи харчових виробництв, інженери-будівельники, архітектори, дизайнери офісів і інтер’єрів, менеджери з персоналу, рекрутери, інженери-енергетики, журналісти, технологи виробів легкої промисловості, фінансисти (спеціалізація «банківська справа») [1]. Крім того, до перспективних відносяться також менеджери готельного бізнесу, бухгалтери, аудитори, юристи, маркетологи.

Згідно з даними МОН України, за результатами вступу 2017 року, найпопулярнішими спеціальностями серед вступників за ОС «бакалавр» в Україні стали «Філологія», «Право», «Менеджмент». На них подали відповідно 85, 74 та 59 тисяч заяв. Крім того, серед лідерів – «Медицина», «Комп’ютерні науки», «Туризм», «Середня освіта», «Психологія», «Економіка». На ці спеціальності висловили бажання вступити від 46 до 40 тисяч абітурієнтів. Останню сходинку у ТОП-10 отримала «Інженерія програмного забезпечення» із результатом у 33 тисячі заяв (мал. 1) [9].

Попри це виявлено, що такі спеціальності як «Право», «Менеджмент», «Туризм» та «Економіка»  залишаються одними з найпопулярніших у абітурієнтів навіть при тому, що вони не затребувані на ринку праці. При цьому високі щаблі у рейтингу займають й потрібні економіці такі спеціальності як «Комп’ютерні науки» та «Інженерія програмного забезпечення». Найменш популярними спеціальностями виявилися  (мал. 2) «Богослов’я» (185 заяв без урахування духовних ВНЗ) та «Гідроенергетика» (193 заяви на вступ).

Малюнок 1. Характеристика найбільш популярних професій для вступників у вищі навчальні заклади у 2017 р.

Малюнок 2. Характеристика найменш популярних професій для вступників у вищі навчальні заклади у 2017 р.

        Проте спеціальності для підготовки фахівців із землевпорядкування відсутні серед найбільш і найменш популярних. Тому із застереженням маємо сприймати ситуацію, що склалася.

Список затребуваних професій на ринку праці змінюється. Журнал «Фокус» склав рейтинг професій, які будуть перспективними за 5-10 років [10]. Перш ніж виділити найперспективніші спеціальності, видання разом з експертами визначило сфери економіки, які будуть найактивніше розвиватись у найближчому майбутньому. Відтак, спочатку складався список із 40 сфер економіки, які, на думку «Фокуса», будуть успішно розвиватися найближчі 5-10 років. Експерти оцінили перспективу розвитку цих галузей за 10-бальною шкалою, поставивши кожному сектору оцінку від 1 до 10 балів. При цьому кожен експерт міг додати в список ту галузь, якої не було серед 40 зазначених, але чий потенціал він вважає досить великим.

Згідно отриманих даних було складено рейтинг 15 найперспективніших галузей, до яких відносимо: інформаційні технології, телекомунікації і зв’язок, землеробство, виробництво лікарських засобів і аптечний бізнес, банківська діяльність, харчова і переробна промисловість, транспортні послуги, фінансові послуги, юридичні послуги, побутові послуги, металургія, виробництво алкогольної продукції, енергетика, тваринництво, комунальні послуги.

Оцінювання галузей проводилося різними компаніями, а саме: інвестиційними («Арта», Astrum Investment Management і Concorde Capital), аудиторською (Deloitte), фінансовою (Forex Club) і Центром політичних та економічних досліджень ім. Разумкова.

Галузеве оцінювання стало основою для подальшого дослідження. У пошуках найбільш перспективних професій редакція опитала лідерів галузей і агентств з підбору персоналу. Експерти називали професії, які будуть найзатребуванішими в найближче десятиліття, підкріплюючи свої прогнози вагомими аргументами: піднесення галузі, вже зараз існуючий дефіцит фахівців, тенденції росту економіки в тих або інших напрямках. Експертами виступили такі компанії: МТС, «Київстар», Beeline; «Майкрософт Україна», IT-Era (Норвегія), «Візіком», «Нібулон», Агроекологія, «Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна», «Фармак», «Галичина», «Миронівський хлібопродукт», «Рабен Україна», НАСК «Оранта», адвокатська компанія Arzinger, юридичні фірми «Лавринович і партнери», Magisters, школа професійної майстерності перукарів «Дюденко Київ», хімчистка Alberti Angelo, компанії «Вінфорт» і «Перно Рікар Україна», Національне агентство України з питань ефективного використання енергоресурсів, «Колос», «ТММ», «Техекс» і «XXI століття».

Своє бачення майбутнього ринку праці журналу «Фокус» виклали також у Міносвіти і представники таких вузів: Національного аграрного університету, Київського національного університету ім. Шевченка, Національного транспортного університету, Національного медичного університету ім. Богомольця, Східноукраїнського національного університету ім. Даля.

Відтак 20 найперспективніших професій наступного десятиліття виглядають так: продавець, IT-фахівець, інженер з автоматизації виробництва, маркетолог, інженер комунального обслуговування, агроінженер, технолог з виробництва і переробки харчової продукції, технолог побутового обслуговування, логістик, юрист (господарське та земельне право), енергетик, ветеринар, фармаколог, фінансист, інженер зв’язку, практичний психолог, генетик, біохімік, робототехнік, нано-інженер.

Незважаючи на те, що IT-фахівці необхідні в усіх сферах економіки, починаючи з землеробства і закінчуючи металургією, у рейтингу перспективних професій вони поступилися першістю простим продавцям. В окрему професію майбутнього «Фокус» виділив спеціальність інженера комунального обслуговування, що у рейтингу розташувався на п’ятій позиції.

При цьому сама сфера житлово-експлуатаційних послуг опинилася наприкінці списку перспективних галузей. Цей ринок ще не сформований, хоча на Заході – це бізнес, частина девелоперського процесу. Потенційний попит в Україні на подібні послуги великий: житловий фонд України становить майже 800 кв. м. У цьому зв’язку все більше людей прагнуть отримувати сервіс належного рівня, але держава не в змозі забезпечити цей процес сповна. Це сприятиме залученню землевпорядників до сфери управління міським землекористуванням.

Як не дивно, модна спеціальність юриста також опинилася в рейтингу «Фокуса» серед перспективних професій. Правда, обрії відкриваються лише для професіоналів у господарському і частково земельному праві. На думку Максима Лавриновича, керуючого партнера юридичної фірми «Лавринович і партнери», у дефіциті будуть юристи в області корпоративного управління, оподатковування та інших питань супроводу бізнесу. Потреби ринку праці безпосередньо залежать від процесів, що відбуваються в соціально-економічному житті суспільства: глобальних – на світовому рівні  і локальних – на рівні місцевому. Саме під них підлаштовується ринок праці.

Крім того, аграрні країни активно розвивають органічне та фермерське землеробство. Це зажадає залучення великої кількості співробітників, які вміють працювати на землі,  – а значить, формує серйозну нішу. В цілому тенденції ринку праці в найближчі роки можна звести до дев’яти головних напрямків [5]: інженери, фахівці в сфері IT, фахівці з нанотехнологій, маркетологи, працівники сфери обслуговування, логісти, фахівці з екології, хіміки, медики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1187 затверджені нові Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності [7] щодо подальшого ведення навчально-наукової роботи в закладах освіти. Наказом Міністерства освіти і науки від 06.11.2015 року № 1151 «Про особливості запровадження переліку галузей знань і спеціальностей» [6], за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджено Таблицю відповідності Переліку напрямів, за якими здійснювалася підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (Перелік 1), Переліку спеціальностей, за якими здійснювалася підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра (Перелік 2). ( Наказ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266» [8] ).

Цією постановою визначено замість спеціальностей «Землеустрій та кадастр» і «Оцінка землі та нерухомого майна» – спеціальність «Геодезія та землеустрій», яку віднесено до галузі знань «Архітектура та будівництво», а це  технічні науки.

Разом з тим, Законом України «Про землеустрій» визначено, що землеустрій – це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил [2]. Цим же законом (стаття 1) визначено, що діяльність у сфері землеустрою – це наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється при землеустрої. Документація із землеустрою (землевпорядна документація) – це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо. Заходи із землеустрою – це передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об’єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів.

Це є свідченням того, що професія землевпорядника ймовірніше відноситься  до галузі знань «Соціальних та поведінкових наук», ніж до «Архітектура та будівництво». Адже архітектура (грец. αρχιτεκτονικη — будівництво) — це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. Землеу́стрій або землевпорядкування, як зазначалося вище, — це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень та суб’єктів господарювання на землі.

Як показують дослідження А.М. Третяка і В.М Третяк, поняття та сутність землеустрою і землевпорядкування має як технічне спрямування, так і соціально-економічне, правове й екологічне (табл. 1).

Таблиця 1

Тезаурусний каркас напрямів розвитку землеустрою та землевпорядкування
у світовій практиці [11].

        Землевпорядники працювали і працюють у структурних підрозділах колишніх Держкомзему України, Держземагентства України та нинішнього Держгеокадастру України; в органах державної влади та місцевого самоврядування, Міністерствах (де є відділи земельних ресурсів); в державних та приватних проектних і оціночних підприємствах, рієлторських фірмах, агрохолдингах,  сільськогосподарських підприємствах; територіальних громадах, наукових установах, установах правового спрямування. громадських організаціях.

Землевпорядник володіє не тільки своїми професійними знаннями, але й юридичними та природничими. Для професії необхідно мати математичні здібності, інженерний підхід, просторову уяву, здатність розбиратись у законодавстві. Професія надзвичайно цікава та творча, яка потребує вміння приймати виважені рішення, спілкуватися з людьми, вимагає уважності, чіткості і відповідальності. Щоб стати успішним фахівцем у цій галузі, необхідно бути наполегливим, упевненим у собі, активним, мати добре розвинену інтуїцію та логічно мислити.

За класифікацією професій, професійна діяльність землевпорядника відноситься до професій типу «людина-природа». На сьогодні інженер-землевпорядник повинен мати вищу освіту за напрямком підготовки «Архітектура та будівництво» із спеціальності «Геодезія та землеустрій», за освітньо-кваліфікаційним рівнем: молодший спеціаліст, бакалавр або магістр.

Сьогодні землевпорядники використовують у своїй роботі сучасне обладнання: електронні інструменти; нові технології геоінформаційних систем. Значні проблеми виникають при прийнятті управлінських рішень ічерез недосконалість нормативно-правової бази – коли в трьох землевпорядників із одного й того ж питання можуть виникати три різні думки. При цьому для професіоналів надзвичайно важливо прийти до спільного рішення. Але ж як можна простому селянину пояснити проблеми законодавства? Прикро, коли не маєш змоги допомогти людині у вирішенні її питання, а ще більше – коли не знаєш, яким чином розтлумачити неможливість вирішення тієї чи іншої проблеми. Недоліком професії є також обмаль вільного часу для особистого життя, сім’ї та невідповідність заробітної плати в умовах сучасності. До переваг – те, що робота цікава, багато спілкування, пізнання нового в земельному законодавстві та інше.

В Україні професія землевпорядника завжди була у пошані. Технічний прогрес змінює крокву та мензулу на найсучасніші навігаційні прилади, але сутність професії залишається незмінною – раціональне використання найкращих у світі вітчизняних чорноземів, збереження їх для нащадків, надійний захист конституційних прав землевласників та орендарів. У контексті проведення земельної реформи на ринку праці різко зріс попит на сертифікованих інженерів-землевпорядників. Тому у студентів, які здобувають професію землевпорядника, досить привабливі перспективи у плані працевлаштування після отримання диплому за фахом. Адже наш громадянський і професійний обов’язок – завжди дбати про красу української землі та збереження її родючості.

Разом з тим, вважаємо за необхідне зупинитися на пропозиціях А.Мартина, розкритих у науковій праці «Напрями адаптації змісту землевпорядної освіти до потреб національної та світової економіки» [3], де він оприлюднює  «погані новини» для землевпорядної освіти – чи готові ми до них? Він констатує: «більшість наших випускників взагалі не розроблятимуть землевпорядну документацію;  кількість робочих місць у галузі доволі обмежена;  переважна частина «сучасного» українського землеустрою – це жахливий мікс із досить архаїчних правил, шаленої бюрократії та беззмістовних ритуалів, який буде взагалі нецікавий іноземному студенту;  для того, щоб освоїти розробку примітивної землевпорядної документації зараз потрібно 2-3 тижні практичного навчання, але не 5 років в університеті;  а ви знали, що значна частина кадастрових реєстраторів – юристи?;  робочі місця землевпорядників і геодезистів «вкрадуть» роботизовані та безпілотні системи ДЗЗ, програмне забезпечення із штучним інтелектом, системи автоматизованого проектування, яке стане насправді автоматизованим;  якщо випускник працюватиме за кордоном, то там землеустрою у нашому розумінні може не бути взагалі;  «робота по-спеціальності» для наших випускників – це, у кращому випадку, широкий спектр проектів, що пов’язані із обробкою геоданих або обслуговуванням ринку».

       Із частиною цих застережень можна погодитися. Тому його думки ще раз підкреслюють  необхідність серйозних змін у підготовці фахівців із землевпорядкування.

Одночасно А. Мартин  запитує і констатує «яким має бути зміст навчання, аби наші випускники стали успішними, затребуваними та високооплачуваними професіоналами?»: 80% навчання має бути присвячене тому, що буде завтра, а не тому, що було вчора, хоча це й позбавляє більшість викладачів їх «зони комфорту»; навчальні програми мають бути безжально очищені від застарілого та непотрібного матеріалу, який не має практичного застосування; найкраще, що ми можемо дати нашим студентам – це вміння критично мислити, не довіряти догмам, бути інтелектуально мобільними;  під час навчання студент повинен «доторкнутися» до всіх найбільш прогресивних технологій, які визначатимуть майбутнє галузі у середньостроковій перспективі, аби бути готовим до їх практичного застосування; практичне навчання повинно бути побудоване так, щоб студент без «доучування» зміг відразу самостійно працювати у галузі.

Таким чином, все вище викладене обумовлює необхідність внесення змін у класифікатор професій ДК 003:2010 та визначення нових спеціальностей і спеціалізацій підготовки фахівців із землевпорядкування.

На нашу думку, доцільно розширити підготовку фахівців землевпорядного профілю в межах:
1) спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій» спеціалізаціями «Землеустрій та адміністрування землекористування» і «Кадастровий реєстратор»;
2) спеціальності 101 «Екологія» спеціалізацією «Землевпорядкування та екологізація землекористування»,
3) спеціальності 051 «Економіка»  спеціалізацією «Економіка землевпорядкування та землекористування».

Водночас вважаємо за доцільне внести у класифікатор професій ДК 003:2010 такі кваліфікації: в розділ 8 «Головні фахівці – керівники науково-дослідних підрозділів та підрозділів з науково-технічної підготовки виробництва та інші керівники» м Головний землевпорядник; в розділі 14 «Менеджери (управителі) підприємств, установ, організацій та їх підрозділів» – Менеджер (управитель) землевпорядкування, Менеджер (управитель) у сфері операцій із земельними ділянками, Менеджер (управитель) у сфері досліджень на земельному ринку; в розділ 25 «Агрономи, гідротехніки, зооінженери, лісоводи та професіонали споріднених професій» – Землевпорядник; в розділ 33 «Асистенти ветеринарів, молодші фахівці в агрономії, лісовому, водному господарствах та в природно-заповідній справі» – Інспектор з використання земельних ресурсів; в розділ 34 «Інші технічні фахівці в галузі управління» – Державний інспектор з використання та охорони земель; в розділі 249 «Професіонали, що не входять в інші класифікаційні угруповання» – Землевпорядник-еколог, Землевпорядник-проектувальник.

Висновки

Підсумовуючи, відзначимо, що віднесення спеціальності «Геодезія та землеустрій» до галузі знань «Архітектура та будівництво» (технічні науки) не відповідає положенням Закону України «Про землеустрій», дослідженням сутності понять землеустрою і землевпорядкування у світі, якими визначено, що їм притаманне як технічне, так і соціально-економічне, правове й екологічне спрямування. У цьому зв’язку доведено, що професія землевпорядника відноситься до галузі знань «Соціальних та поведінкових наук».

З огляду на це потреба у перепрофілюванні напрямів підготовки землевпорядних кадрів є нагальною. Тому маємо працювати на випередження та внести зміни до класифікатора професій ДК 003:2010 стосовно визначення нових спеціальностей і спеціалізацій підготовки фахівців із землевпорядкування. Вважаємо за доцільне розширити підготовку фахівців у межах:

1) спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій»  спеціалізаціями «Землеустрій та адміністрування землекористування» і «Кадастровий реєстратор»;

2) спеціальності 101 «Екологія»  спеціалізацією «Землевпорядкування та екологізація землекористування»,

3) спеціальності 051 «Економіка»  спеціалізацією «Економіка землевпорядкування та землекористування» (кваліфікація «Менеджер землевпорядкування»).

        Запропоновано внести зміни й  до переліку кваліфікацій.

Література

1. 10 найбільш затребуваних професій в Україні в найближчому майбутньому. – 2018 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ipress.ua/ljlive/10_naybilsh_zatrebuvanyh_profesiy_v_ukraini_v_nayblyzhchomu_maybutnomu_7916.html

2. Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV // Відомості Верховної Ради України від 05.09.2003 – 2003 р.,№ 36, стаття 282

3. Мартин А. Вища освіта з геодезії та землеустрою: час змінювати пріоритети навчання? // Землевпорядний вісник – 2018. – № 2. – с. 30-36.

4. Мартин А. Зміст вищої освіти в галузі землеустрою: сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення / А. Мартин, Й. Дорош, З. Флекей // Землевпорядний вісник – 2009. – № 5. – с. 32-36.

5. Найбільш затребувані професії в 2017 році. – 2015 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ilady.in.ua/2015/09/professii.html

6. Наказ Міністерства освіти і науки від 06.11.2015 року № 1151 «Про особливості запровадження переліку галузей знань і спеціальностей» – 2015 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1460-15

7. Постанова Кабінету Міністрів України № 1187 від 30.12.2015 року «Про затвердження ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» – 2015 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015-п

8. Постанова Кабінету Міністрів України № 266 від 29.04.2015 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти». – 2015 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/ru/cardnpd? docid=248149695

9. ТОП-10 найпопулярніших професій серед вступників в Україні – інфографіка. – 2018 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.5.ua/suspilstvo/top10-naipopuliarnishykh-profesii-sered-vstupnykiv-v-ukraini-infohrafika-155068.html

10. ТОП-20 найперспективніших професій. – 2018 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/society/2009/08/28/25602/

11. Третяк А.М., Третяк В.М., Пендзей Л.П. Стан та проблеми підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів у сфері землеустрою. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. № 1-2. 2016. с. 128-135

Антон ТРЕТЯК, доктор економічних наук, професор,
член-кореспондент НААН України,
Валентина ТРЕТЯК, доктор економічних наук, професор
Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління,
Йосип ДОРОШ, доктор економічних наук, доцент,
Ольга ДОРОШ, доктор економічних наук, професор
Національний університет біоресурсів і природокористування України

Джерело: «Землевпорядний вісник» №4 2018.

108 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.