ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Передвиборне – до політиків

Передвиборне  – до політиків

Чим частіше я чую від політиків про народ, тим більше переконуюся, що їм на цей народ наплювати. «Народ – він мудрий», «Народ усе знає», «Народ не помиляється». 

Та не все він знає, панове політики, зокрема, й що у вас в голові, а тому вам так часто вдається його дурити. Не помиляється? Пройдіться по словесах і справах усіх обраних ним президентів, чи включіть телевізор на каналі «Рада» і хоч збоку подивіться, кого він обирає вже майже три десятиліття підряд. Мудрий? Це дійсно так, бо зміг вижити за панування польської шляхти, російської імперії і не пропав у таборах та сибірах за так званої радянської влади, котра ні з ким не радилася. Але це не означає, ніби володіє чи мусить володіти всіма юридичними тонкощами  законодавства, макроекономіки, внутрішньої та зовнішньої політики. Він усю цю премудрість, разом із повноваженнями, делегує вам. Тож коли ви пропонуєте винести на всенародний референдум, скажімо, текст майбутньої Конституції, це означає, що маєте намір протягнути в ньому щось таке, що забезпечить вам якщо й не всю повноту влади, то, принаймні, довічне перебування у ній. Коли питання, бути чи не бути в НАТО, так само пропонуєте винести на всенародний референдум, то ваші слова про інтеграцію до Північноатлантичного альянсу: «На жаль чи на щастя, альтернативи  руху України в цьому напрямку немає» означають, що для вас це швидше на жаль, ніж на щастя. А коли запевняєте, що вболіваєте за єдність народу, а хтось  його ділить «по вере, языку, истории», то я вам нагадаю: першу мапу України, поділену на три частини, поширили саме ваші попередники від час виборів третього президента. Я ні разу не чув, навіть від найкрутіших націоналістів, ніби Донбас – це не Україна.  Зате чи не щодня чую з уст ваших речників на всіх проросійських телеканалах, що «у нас своя история, своя культура, своя вера, свой язык». І, мовляв, так і має бути. З цього приводу хочу вам, а головне – тим, хто вас слухає, запропонувати деякі уточнення.

Отже – віра. Вона у переважної більшості українських громадян -  православна, тобто одна на всіх. Існують різні конфесії. Є підпорядкована московському патріархату. Є Православна церква України, якій повернуто автокефалію, практично вкрадену у неї московитами (Росії тоді ще не було) понад триста років тому. Крім того, діють греко-католицька церква, римо-католицька, протестантська, моляться іудеї, мусульмани. І ніхто нікому не заважає, не галасує, що хтось когось розділяє. Лише прихильникам патріарха Кирила тісно.

Далі – мова. Ви нібито захищаєте мови національних меншин - угорську на Закарпатті, румунську на Прикарпатті тощо, а насправді нав’язуєте українцям (як і тим же угорцям, румунам, полякам, татарам і т.д.) російську, вимагаючи для неї особливого статусу, абсолютно недоречно посилаючись на Європейську мовну хартію, яку ви ж, перекладаючи на українську, і перебрехали, витлумачивши поняття «мовна меншість» як «мова меншини». Пригадую, як після проголошення Україною незалежності ви страшенно обурювалися, коли росіян називали національною меншиною в Україні. А як взялися обговорювати у Верховній Раді вище згадану хартію, то почали наполягати на тому, що російська в Україні є мовою національної меншини. В ту ж дудку дмете і сьогодні, тепер уже перебріхуючи обговорюваний у тій же Верховній Раді проект Закону «Про забезпечення функціонуванняукраїнської мовиякдержавної».

І історія у нас із вами одна. Спільно жили в одній державі з іншими народами: Російській імперії – Радянському Союзі. Разом воювали з фашизмом, будували комунізм. І боролися за незалежність України. Василь Стус, Івана Дзюба, Олексій Тихий з Донеччини, Микола Руденко, Надія Світлична з Луганщини, Гелій Снєгірьов з Харкова, генерал Петро Григоренко з Бердянська… Вам ці імена ні про що не говорять? Але держава і країна – поняття різні. Історія України налічує понад тисячу років, мінялися її кордони і назви, політичне становище і столиці. Але залишався її народ, він нізвідки не приходив і нікуди не переселявся. І ви все це прекрасно знаєте, хоч хтось і начитався до одуру якщо не Погодіна, то Дугіна, чи наслухався Жириновського.

Україна – унітарна держава. Їй немає потреби когось розділяти. Ділять народи імперські владики. «Divide et impera» - це максима римського сенату, успішно успадкована всіма наступними імперіями. Ділили, володарювали… Та імперії розпадалися, а народи залишалися. Хоч не раз робили фатальні помилки. Не виключено, що зараз українське суспільство знову перебуває на небезпечному рубежі. І якщо  вибере «кота в мішку», то вважайте, що головний бюлетень у виборчу урну вкинув Петро Олексійович Порошенко, перебуваючи на посаді президента. Але Україна не зникне.

Вчора НЕ відбулися дебати на НСК «Олімпійський». Сьогодні, схоже, НЕ відбудуться на «Свободі слова». І швидше всього взагалі не відбудуться. План Зеленського засвистіти Порошенка на стадіоні провалився. План Порошенка показати, що як політик Зеленський ніщо – теж. 

Включаймо власні мізки, пані й панове. І як радить політик та громадський діяч Олег Рибачук, перед тим, як зробити остаточний вибір, поставте перед собою два питання: «Що я хочу отримати від цього політика» та «Чи зможе він мені це дати». 

І тоді після виборів не будете задаватися класичним: «Хто винен?» і «Що робити?».

167 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.