ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Національна ідея за Червоненком, або Якою хоче бачити Україну «гордий орлан»

Національна ідея за Червоненком,  або Якою хоче бачити Україну «гордий орлан»

Світ усе більше інтегрується економічно і все помітніше починає диференціюватися національно. Це  об’єктивний процес.  І то не прагнення до обмеженості чи замкнутості, а намагання націй не щезнути під невідворотним катком глобалізації. Тим самим зберегти усі кращі напрацювання людства, котрі можуть загинути, якщо воно поступиться духовністю перед  цинічною філософією прагматиків «Світом правлять гроші». Мудро і мужньо вчинив нещодавно ізраїльський парламент (Кнесет), прийнявши конституційний закон, котрий проголошує декларативні норми про те, що Ізраїль є національною державою єврейського народу, де він здійснює своє природне, релігійне, культурне та історичне право на самовизначення і закріплює за івритом  статус єдиної державної мови. Тепер питання полягає в тому, наскільки комфортно почуватимуться в ньому палестинці. Хоч у законі й записано,що всі громадяни Ізраїлю, незалежно від віросповідання та національної приналежності, отримають рівні права, а також можливість збереження своєї самобутності, культурної спадщини тощо, все залежатиме від того, наскільки ці положення виконуватимуться. Але то вже справа самих арабів і євреїв. 

У нас свої клопоти. Вони багато в чому схожі з тими, з якими має справу «наполовину наш народ», тобто колись радянський. З різницею, що перси не нав’язуються йому у брати.

У нас навпаки – все по-родинному: «общий язык, общая культура, общая история…».

І «Крым наш. И Донбасс, вроде, наш. Только отстраивать его будете вы». А щоб ви це втямили, ми вас калібром 122, а то й 152-им. По-братськи. Ми ж з вами за мир і дружбу. 

Війна – не в рахунок. Вона гібридна. Ми й без танків якось… Де там наша п’ята колона? Ау-у!

Довго шукати  не доводиться. В Україні вона діє повсюдно і майже відкрито. Що не телеканал – то агітпроп. Он тільки на «NewsOne» який «букет» зібрався! Та з ними хоч зараз на Київ, а потім і на туманний Альбіон...

А тепер – серйозно. Путін практично не приховує своїх намірів вплинути на хід президентських виборів в Україні. Його адміністрація поставила перед політтехнологами Російського інституту стратегічних досліджень  завдання провести оцінку електорального потенціалу громадян України, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, а також тих, які теж тимчасово проживають в Росії, на предмет можливості «стимулювання їхнього волевиявлення». Відповідно в самій Україні мають бути дезорієнтовані місцеві виборці. Шляхом зневіри у майбутньому України («Украина фактически погибла»). Спекулювання на претензіях сусідів («Украина перессорилась со всеми… »).

Нав’язуванням українцям російських концепцій. Що старанно роблять завсідники вищеназваного каналу – «русскоязычный  гражданин Украины, неплохо знающий украинский и умеющий коряво изъясняться на английском» Дмитро Співак, «известный журналист с неоднозначной репутацией»  Вячеслав Піховшек, «нардеп з двумя судимостями» Вадим Рабинович, гідний син свого тата, котрий  у соціальних мережах закликає Путіна захопити Київ, Євген Мураєв та ін. 

У тому числі Євген Червоненко, емоційний, нестриманий, брутальний та суб’єктивний по саме нікуди. Якраз його я й слухав у четвер 19 липня у програмі «Субъективные итоги дня». Що вже суб’єктивні, то суб ‘єктивні. Аж вуха в’януть.

Натхненний першими повідомленнями  про зустріч американського і російського президентів, Євген Альбертович уже відверто запропонував нам концепцію «української національної ідеї», котра являє собою не що інше, як путінський катехізис виходу з війни і розбудови подальших відносин між нашими державами. Найперше український патріот з двома паспортами низько прогнувся перед Путіним: «Два великих человека собрались в Хельсинки и договорились между собой» – за точність цитати не ручаюсь, але зміст збережено. Уявляю, як би прореагували американські громадяни, коли б під час Другої світової хтось на телебаченні назвав «великим» Гітлера. Та це – між іншим. Головне, що  пропонується українцям в якості «національної ідеї». Найперше, зрозуміло, закінчити війну: «Президент Украины Петр Порошенко должен лично поехать в Москву и встретиться с Владимиром Путиным, чтобы заключить мирный договор на любых условиях. Единственная вещь, которая все решит – это прямые переговоры. Поехать куда угодно. К черту или дьяволу в зубы.Нужно прийти и заключить договор на любых условиях, а потом разбираться».

Звернули увагу? «На любых условиях». Тобто погодитися на політичну федералізацію України, відбудову зруйнованого Донбасу своїм коштом, добровільну відмову від Криму і т. ін. А «потом разбираться», коли розбиратися вже буде пізно. При цьому  – «Нужно поклониться, поклонитесь». У самі ніженьки государю Всея і не тільки всія. Бо «у нас общая граница, две с лишним тысячи километров. Никуда Украина не денется». Чи й не аргумент?

Далі – Україна має стати мостом між Європою і … Росією. Євген Альбертович трохи заплутався в географії, адже Європа – континент, а Росія – лише країна. Велика, тобто довга, розташована частково в Європі, а на три чверті в Азії.  То чому б їй самій не стати мостом між континентами – Європою й Азією? А ще Євгену Червоненку хочеться, щоб Україна стала транспортною магістраллю від Атлантичного океану до Тихого, а то й далі. Нам теж би цього хотілося, тільки не лише від нас це залежить. А Євгена Альбертовича ми тут розуміємо - он як би розправив крила його «Орлан»!

Що ще рекомендує цей політичний бухгалтер «Субъективных итогов»? Забудьте про безвізовий режим, якщо хочете, щоб люди не виїжджали з країни (такий собі апартеїд радянського зразка). Забудьте і про Євросоюз та НАТО, принаймні хоча б оголосіть нейтральний статус років на десять-п’ятнадцять, поки Путін встигне ухоркати вашу незалежність. І не переймайтеся патріотизмом – виховуйте дітей космополітами, світом, щоб ви знали, правлять гроші…

Ось яку «українську ідею» пропонує нам громадянин України з двома паспортами. Тих, хто цього не розуміє, він називає дебілами. Не думайте, що це він говорить лише про владу. Це – і про нас із вами. Адже ми хочемо жити за європейськими нормами, а не в середньовіччі «Русского мира», бути захищеними перед ядерним монстром, являти собою незалежну країну, а не прокладку між кимось і кимось, виховувати своїх дітей на цивілізаційних цінностях, а не нестямній любові до грошей.

А тепер – про два паспорти. 5 листопада 2004 року тодішній заступник глави президентської Адміністрації Василь Базів заявив: комісія при президенті з питань громадянства вирішила підтримати подання МВС щодо припинення українського громадянства Євгена Червоненка. Підставою для цього є документальне підтвердження інформації про перебування  Червоненка у громадянстві іншої держави.

«Євген Червоненко зареєстрований у відділі реєстрації населення у місті Тель-Авіві за визначеною адресою і має документ, де підтверджується його приналежність до громадянства Ізраїлю», – зазначив Василь Базів. 

Утім, Президент Кучма так і не встиг підписати указ  про позбавлення його громадянства України – почалася Помаранчева революція... Сам же Червоненко спростовує інформацію про те, що він має ізраїльський паспорт. Але ж Міністерство внутрішніх справ цієї країни підтвердило, що Червоненко Євген Альфредович є громадянином держави Ізраїль, вказало номер паспорта і адресу реєстрації.  

А ще про його любов до України свідчить такий факт. Коли у грудні 2016-го він програв у конкурсних випробуваннях на посаду голови Одеської облдержадміністрації, то заявив: «Пусть горит эта страна огнем. Я себе заработаю».

 

197 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.