ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

На Кіровоградщині пропонують створити ландшафтний заказник, натомість чиновники захищають бізнес-інтереси?

На Кіровоградщині пропонують створити ландшафтний заказник, натомість чиновники захищають бізнес-інтереси?

Там, де вівці доїдають сон-траву…

… Купатися на річку Вись ми ходили через вигін до мосту. Там, біля бетонної опори старого залізничного мосту, був невеликий піщаний зарічок,  який у літню спеку приваблював і дорослих, і дітей. Та й дорога до річки, через вигін – невелику сонячну місцину між залізничним насипом і приватною забудовою мікрорайону нашого містечка під невигадливою назвою  -- Хутір, у дитинстві здавалася мало не казковою подорожжю. Духм’яна степова оаза, де я та й не одне покоління моїх земляків  навчилися в обличчя пізнавати ромашку, петрів батіг, конюшину, звіробій, коров’як, сокирки, польовий мак, люпин. А запах дикої фіалки, яка і у часи мого дитинства була вже рідкістю, скільки не шукала, не змогла знайти ні у її садових родичів, ні у кімнатних, що й зараз цвітуть на моєму вікні…

На жаль, якийсь прагматик побудував там склад мінеральних добрив, які досить швидко стали йому не потрібними і тільки загидив та отруїв симпатичний куточок степової природи. І хоча її дуже жаль, все ж унікальної рослинності там не було. А ось у Долинському районі на схилі балки Очеретяної учитель біології Сергій Ткачов позаторік зустрів 12 видів рослин, занесених до Червоної книги!

Балка знаходиться неподалік однойменного села, яке вже майже вимерло та Новогригорівкою Другою. Ці землі за кадастровою картою належать до категорії пасовищ і, очевидно, через свою віддаленість від  більших сіл, тут і  вціліла унікальна степова оаза. Ясна річ, її треба зберегти, бо уже не одне покоління українців навіть не уявляють, якою красою і багатством наділив Бог наші степи.

Щоб перевірити і підтвердити свої спостереження, Сергій Володимирович звернувся до науковців Криворізького ботанічного саду НАН України. Науковці, провівщи флористичне обстеження, прийшли до такого висновку: «Внаслідок проведених досліджень встановлено, що на території  балки Очеретяної в межах Новогригорівської-Другої сільської ради зростає 370 видів вищих рослин. З них до Червоної книги України занесені 12 видів, до Європейського Червоного списку – один вид та три види до Світового Червоного списку. Також відмічено 14 видів рослин, які охороняються на регіональному рівні. На території балки добре збереглися рідкісні для регіону рослинні угрупування, які занесені до Зеленої книги України: ковили Лессінга, ковили української, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили пухнастої, мигдалю низького. З огляду на високу знакову цінність цієї території пропонуємо на території балки Очеретяної створити регіональний ландшафтний заказник місцевого значення». Висновок підписали директор Криворізького ботанічного саду НАН України, кандидат біологічних наук А. Мазур та заступник директора з наукової роботи, кандидат біологічних наук В.Кучеревський. Висновок, разом із науковим обгрунтуванням на двох десятках сторінок (згадані там і сон чорніючий, і тюльпани бузький та дібровний, і півник понтичний, і брандушка різнобарвна, сьогодні багато хто не знає навіть назв тих рослин!) був направлений тодішньому голові Долинської райдержадміністрації Олександру Ромащенку та голові Новогригорівської-Другої сільради Олександру Філоненку.

Сергій Ткачов був упевнений, що такий авторитетний висновок, підкріплений наковим обгрунтуванням, не залишить чиновників байдужими.  А турбуватися уже тоді було про що. Ще під час перших своїх відвідин Очеретяної балки, він помітив  отару овець, що паслася загрозливо близько. Вчитель пояснив пастухам, що цю рослинність нищити не можна і вони начебто пообіцяли не гнати туди тварин. Та звісно, слова свого не дотримали.

Тим часом Сергій Володимирович звернувся до голови Новогригорівської-Другої сільради Олександра Філоненка, який виніс питання створення регіонального ландшафтного заказника місцевого значення на розгляд виконкому. Те, що почув там Ткачов, його приголомшило. Та й приголомшить кожного, хто перегляне цей відеозапис. «Ця ковила, вона тут росте споконвіку. Навіщо її оберігати?», «У країні війна, а ми будемо якусь травичку оберігать? Про що ми взагалі говоримо? Краще б ми зібрались, щоб здати, наприклад, кров для поранених солдатів…»



Що це? Наївність, неосвіченість, цинізм, недовіра до науковців? Мабуть, є й це. Та головне, очевидно, інше. Заїжджий орендар, який взяв під пасовище цей райський куточок, не оформив  договору оренди. Це стало зрозуміло із листа голови сільради, на запит Сергія Ткачова, який він отримав у листопаді 2014 року. Цей документ вартий окремого цитування: «У 2014 році одному з громадян, який виявив бажання взяти  в оренду вказану балку з метою цільового використання земельної ділянки, як пасовище, сільською радою було надано висновок щодо можливої передачі в оренду та схему розташування на місцевості даної земельної ділянки для подальшого  належного оформлення необхідних документів щодо оренди зазначеного пасовища. Але через непрозорі, безпідставні та незаконні Ваші дії та дії Ващих можливих спільників та кураторів, а також через збільшення поголів’я вовків та особа від користування даним пасовищем відмовилась і припинила подальші дії щодо оформлення необхідних документів та укладення договору оренди. Внаслідок чого місцевий бюджет сільської ради недоотримав кошти від можливої оренди даної земельної ділянки в сумі 8976 гривень 00 коп. за рік».

Отож, орендар  цілий сезон користувався земельною ділянкою, його вівці знищували червонокнижні рослини, а голова сільради звинуватив біолога, який кинувся захищати природу, ніби він винен, що місцевий бюджет недоотримав кошти? Абсурд? Та за ним чітко проглядається тіньовий інтерес голови сільради, бо інакше чому договір оренди не був оформлений перед тим, як там з’явились  вівці? Як належить за Законом? До речі, Закон України «Про Червону книгу» чітко вказує, що такі рослини  належить захищати і зберігати, навіть якщо йдеться про приватну територію.

До речі, мешканці села не в захопленні, що мальовничу Очеретяну балку зайняв зайшлий орендар, на сходці села  Олександр Філоненко пообіцяв, що більше його там не буде.Тож коли навесні з’явились дерев’яні загородки, селяни самі зібрали їх і попалили і минулого року балка змогла відпочити.

Сергій же Ткачов звернувся за підтримкою на кафедру біології Кіровоградського державного педуніверситету, де знайшов однодумців. Кандидат біологічних наук, голова ради еколого-експертного центру «Довкілля» Олександр Гулай розповідає:

--  Наша громадська організація звернулась до департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації із заявкою  на наукове обстеження балки. Воно було проведене і підтвердило висновки науковців Криворізького ботанічного саду, більше того, крім 12 видів рослин, занесених до Червоної книги України, виявлено ще й сім видів червонокнижних тварин, 12 видів рослин та п’ять видів тварин, що підлягають особливій охороні на території області.

Усі належні документи – результати наукового обстеження,  листи-звернення  в органи державної влади та місцевого самоврядування, в департамент екології та природних ресурсів, в Державну екологічну інспекцію з проханнями пришвидшити підготовку документації і розпочати процедуру надання зазначеним територіям природоохоронного статусу, ентузіасти-природолюби надіслали, але віз, чси то пак, вівці, і нині там.

Намагався ситуацію зрушити з мепртвої точки хіба що тодішній голова Долинської РДА О. Ромащенко, надіславши лист незговірливому голові сільради.  Відповідь --  черговий шедевр  бюрократичної демагогії.  Ще влітку  позаминулого року  Олександр Філоненко у листі голові РДА  зазначав, що згадана ділянка знаходиться за межами населеного пункту і сільська рада не має повноважень розпоряджатися нею (це в той час, коли з  його відома там паслися вівці і він збирався оформляти договір оренди! – С.О.), що на території сільради таких пасовищ 640 гектарів і чому ж , мовляв, голова РДА не потурбується про те, аби вони були орендовані і приносили прибуток, що ніякий ланшафтний заказник їм не потрібен і взагалі результати наукових досліджень викликають у нього сумнів, невідомо хто робив їх і чи робив взагалі…

Ну, тут все зрозуміло, у голови сільради свій інтерес. А що ж державні органи? Найдивніше – майже те саме.

Директор департаменту екології та природних ресурсів ОДА О.Ковтунов ще у березні минулого року відповідав, що  відповідні листи надіслані головам сільських рад (йдеться ще й про Лаврівську сільську раду, але її голова В.Бирча підтримує захисників червонокнижних рослин) та головам РДА, після отримання відповідей буде продовжена робота з підготовки документації по розширенню мережі природоохоронного фонду.

Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області  повідомила (відповідь підписав  заступник начальника Ю. Сисак), що земельна ділянка має статус пасовища, але інспекція стурбована ситуацією, але щоб вирішити проблему необхідно внести зміни до деяких законодавчих актів, які визначають  відповідні повноваження. Це – у перекладі з бюрократичної демагогії на доступну мову.

Тим часом  згадана балка, виявляється, уже належить до регіонального ландшафтного  парку «Боковенківський імені М. Давидова». Рішення про його створення Кіровоградська обласна рада прийняла ще у листопаді 2005 року.На жаль, він існує тільки на папері, і все ж  на схемі (масштаб 1:200000) чітко видно, що села Очеретне і Новогригорівка Друга та територія між ними входять у межі ландшафтного парку. То, може, обласна влада буде виконувати хоча б свої рішення?

Та поки вона думає, Сергій Володимирович Ткачов, не маючи сили спостерігати, як вівці й корови знищують червонокнижні рослини, вчергове  звернувся до районної влади, його заслухала профільна комісія районної ради, взяла до відома та рекомендувала РДА звернутися до екологічної інспекції… Її інспектор в Долинському районі Лариса Лета разом з Сергієм Володимировичем у супроводі дільничного (бо орендар уже погрожував природолюбу), побувала у Очеретяній балці, склала акт про незаконність випасання там худоби. Але віз, чи то пак, вівці таки ж залишились на місці. І доїдають червонокнижні рослини.

Заступник голови ОДА А.Коломійцев повідомив, що усі лист надіслані і робота триває. Ну-ну…

Олександр Гулай має намір звернутися у міністерство екології та природних ресурсів, аби тій місцині був наданий статус не регіонального, а державного ланшафтного заказника, адже кількість знайдених червонокнижних рослин це  дозволяє.  Та поки  спрацюють ще й ті бюрократичні механізми, чи буде вже що охороняти?



Матеріали, які публікуються у рубриці «Колонка автора» відображають думки і погляди автора.

607 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.