ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

На Кіровоградщині буде новий нацiональний природний парк?

На Кіровоградщині буде новий нацiональний природний парк?

"Має бути!" - наполягають учасники круглого столу «Чорнолiсся верхiв’їв Iнгульця: цiннiсть, проблеми, перспективи», який з iнiцiативи науковцiв та громадськостi нещодавно вiдбувся у Кропивницькому. Вiковi лiси Кiровоградської, центральної в Українi областi – Чорний лiс, Нерубай, Чута, Бiрки сьогоднi знаходяться пiд загрозою.

На жаль, досi ще потужно дiє радянський стереотип: цей край – убога сiра провiнцiя, тут немає нiчого цiкавого i цiнного. А тим бiльше лiс, ну, дерева, урочища, озеро, болото… Та такого скрiзь повно! На жаль, людство, а ми, українцi, особливо, дуже повiльно доходить розумiння неповторної цiнностi усього, створеного природою.

Ментиальний комплекс несамодостатностi заважає нам усвiдомлювати унiкальнiсть природного середовища, iсторичного спадку, що призводить до руйнiвних наслiдкiв. Однi по-хижацькому знищують усе, до чого дотягуються, iншим – до всього байдуже. Тому так важливо – сформулювати, показати те, що ми втрачаємо чи можемо втратити безповоротно i запропонувати прийнятний варiант збереження.

Це завдання i мав на метi круглий стiл, органiзований мiсцевими осередками Українського географiчного товариства, громадської органiзацiї «Спiльна дiя», всеукраїнського товариства «Просвiта» iм. Т. Шевченка, Центральноукраїнським державним педагогiчним унiверситетом iм. В. Винниченка, департаментом культури, туризму та культурної спадщини i управлiнням комунiкацiй з громадськiстю Кiровоградської облдержадмiнiстрацiї.

Чорний лiс - не чорна дiра й не бiла пляма?

Цей лiсовий масив, який займає чималу площу, досi мало вiдомий в iнших регiонах України. А вiн таїть в собi багато унiкального. Один з органiзаторiв круглого столу, кандидат географiчних наук Андрiй Домаранський пояснює це так:

"Чорнолiсся верхiв’їв Iнгульця є ландшафтним пограниччям мiж лiсостепами та степами, яке поєднує риси i одних i iнших. Десять тисяч рокiв тому саме тут пролягала межа поширення найбiльшого льодовика Європи, витворюючи зовсiм поруч два абсолютно вiдмiннi свiти. Один формувався пiд товщею льодiв, iнший – вiльно розвивався поруч з ним. Один перебував пiд жорстким тиском мерзлих брил, був позбавлений свiтла й рослинностi, але активно змiнював склад гiрських порiд, рельєф та клiмат сумiжних просторiв. Iнший – був мiсцем, де вiльно текли рiки, розвивалися ґрунти, знаходили прихисток рослини й тварини льодовикових часiв. Зрештою, цi дотичнi до льодовика землi освоювали першi люди. Дотепер цi краї наповненi найрiзноманiтнiшими свiдченнями того далекого перiоду в iсторiї природи й людства: специфiчним набором гiрських порiд, багатими на форми рельєфами, чималими запасами пiдземних вод, найпiвденнiшим в Українi сфагновим болотом, релiктовою флорою та численними археологiчними пам’ятками доби палеолiту".

А чого варте тiльки таємниче озеро Берестувате? Незважаючи на велику кiлькiсть експедицiй i дослiдникiв, досi (!) так i не вдалося вимiряти його глибину. На територiї можливого нацiонального природного парку «Чорнолiський» (якщо iдею таки вдасться втiлити у життя) знаходитимуться витоки двох великих рiк України – Iнгулу й Iнгульця. У цих мiсцях надзвичайно цiкава тектонiчна структура та три западини (географи називають їх iмпактними кратерами) - Бовтиська, Зеленогайська та Адамiвська.


Цiкавi цi мiсця i з точки зору флори та фауни. Ось що розповiла кандидат бiологiчних наук Валентина Мирза-Сiденко:

"Цей лiс привертає увагу науковцiв як один з найбiльших широколистяних масивiв на пiвденнiй межi поширення лiсу у Схiднiй Європi. Вiн належить до її найважливiших ботанiчних територiй. Грабово-дубовi лiси внесено до перелiку бiотопiв, що пiдлягають охоронi згiдно Бернської конвенцiї. Тут виявлено 12 видiв рослини, що включенi до Червоної книги України, 13 регiональних рiдкiсних видiв, наявнi фiтоценози шести типiв, занесених до Зеленої книги України. Спецiальний постiйний комiтет Бернської конвенцiї затвердив Чуту та Чорний лiс, як об`єкт Смарагдової мережi України. Окрiм типового розмаїття тварин, тут виявлено щонайменше 25 видiв з числа представникiв Червоної книги України, 118 перебувають пiд охороною Бернської конвенцiї"

"Можемо iз впевненiстю стверджувати, що терени Чорнолiсся верхiв’їв Iнгульця мають значну iсторичну цiннiсть для вивчення iсторiї Української революцiї 1917 – 1921 рокiв не тiльки для мешканцiв нашого краю, а й для усiх громадян України", - заявив кандидат iсторичних наук Юрiй Митрофаненко.

Центром тодiшньої боротьби з бiльшовизмом вважається Холодний яр та його околицi. Але значна частина провiдних повстанських ватажкiв походили з цих країв, де лiс був їм i прихистком, i другом: Пилип Хмара з Цвiтної, його побратим Микола Бондаренко (Кибець) з Цибулевого, Ларiон Загороднiй зi Златополя (нинi Новомиргород), його земляк Кваша, Кость Пестушко (Блакитний) з Ганнiвки, Денис Гупало з Нової Осоти, Кучма з Аджамки, Герасим Нестеренко-Орел з Червоновершки, Отаманенко з Бовтишки, Андрiй Гулий-Гуленко з Новоархангельська.

Знакове мiсце – урочище Чорний Ворон (Пальчикове). Юрiй Горлiс-Горський у своєму вiдомому романi назвав його мiсцем гордощiв i болю. Розповiдає Юрiй Митрофаненко:

"У жовтнi 1920 року на цьому мiсцi вiдбувся останнiй бiй отамана Чорного Ворона (Миколи Скляра) та його побратимiв з будьонiвцями. Кiннотний загiн Чорного Ворона був ударною розвiдувальною частиною у складi Олександрiйської (Степової) дивiзiї отамана Костя Пестушка (Блакитного). Саме вiн вiдтягнув на себе основнi сили червоноармiйцiв, фактично рятуючи Степову дивiзiї та села, яким вони поспiшали на допомогу. …Кiлькагодинний бiй Чорного Ворона коштував червоним третини складу дивiзiї. Триста воронiвцiв полягли усi до одного. Мешканцi сiл Розумiвка та Миколаївка поховали українських повстанцiв на мiсцi бою. Вiдтодi це урочище почали називати Чорний Ворон. Це єдина точно встановлена в Українi могила отамана Чорного Ворона (пiд таким псевдо вiдомо п`ять ватажкiв доби Української революцiї)".

Звiсно, за Радянського часу пам’ятний знак на цьому мiсцi був зруйнований. Але його не раз вiдновлювали, людську пам’ять, на щастя, знищити не вдалося. Уже в часи незалежностi тут встановлено хрест, пiзнiше – пам’ятну таблицю, а минулого року ще й щогли iз державним та холодноярським прапорами. Тут також встановлено пам'ятник холодноярському повстанцю, автору роману «Холодний Яр» Юрiю Горлiс-Горському. Минулого року щорiчний фестиваль «Холодний Яр» розпочався саме з урочища Чорний Ворон. Уже розроблено й туристичний маршрут «Холодноярськi стежки Поiнгулля», бо ж згаданi пам’ятки не єдинi, їх тут чимало. 

I саме в урочищi Чорний Ворон минулого року раптом почали вирубувати дерева. Громадськiсть вiдразу забила на сполох. Виявилось, нiбито це була планова вирубка. Але ж у такому мiсцi її не мало б бути нiякої!


А дрова де брати?

Ще ранiше, у 2012 роцi, розгорiвся скандал щодо вирубки лiсу для будiвництва автодороги в обхiд мiстечка Знам’янка. Її здiйснювали з вiдома мiсцевої влади, яка й пояснила, що та дiлянка лiсу не належить до природоохоронної територiї. Зовсiм недавно, у груднi 2017 року, обласна ради ледь не передала три тисячi гектарiв мисливських угiдь Чорного лiсу у приватнi руки. Завадила тiльки активнiсть громадськостi.

З кожним роком кiлькiсть бажаючих мати зиск вiд дарованого природою тiльки збiльшується. Кандидат географiчних наук Лариса Семенюк наводить сумнi цифри:

"Незважаючи на незначний вiдсоток (15,6%) лiсистостi територiї в Українi за останнi роки обсяг реалiзованої продукцiї пiдприємствами лiсового господарства щорiчно стабiльно зростає на 20-25%. У Кiровоградськiй областi ця тенденцiя ще вражаючiша: за 2014-2016 роки обсяги продукцiї лiсового господарства зросли на 222,6% ! При цьому площа вiдтворення лiсiв зменшились на 18 вiдсоткiв".

Такими темпами ми дуже швидко знищимо лiс. I що далi? Мiж тим, його можна оберiгати i мати вiд цього прибуток. Ось що розповiла кандидат географiчних наук Ольга Гелевера:

"Члени громадської органiзацiї "Еко лiга-центр" (м. Кропивницький) вiдвiдали Нацiональний природний парк;Сколiвськi Бескиди та переконалися, що створення парку генерує масштабний туристичний потiк i позитивно впливає на розвиток мiсцевих громад. За три роки кiлькiсть туристiв, якi вiдвiдали парк «Сколiвськi Бескиди», зросла на третину, це бiльше чвертi мiльйона людей! Мiсцевi жителi заробляють сотнi мiльйонiв гривень, пропонуючи вiдпочивальникам проживання, харчування, купання в чанах та саунах, а працiвники нацiонального парку – понад пiвмiльйона проводячи екскурсiї до середньовiчної фортецi-граду Тустанi, показуючи туристам зимову пiдгодiвлю зубрiв, водоспад на рiчцi Кам’янка та озеро Журавлине. Нiхто уже не думає, що можна заробляти, вирубуючи дерева, продаючи дрова"

На прикладi нацiонального природного парку "Сколiвськi Бескиди" спростовуються багато хибних думок, пов`язаних iз створенням НПП  «Чорнолiський». Наприклад, про те, що лiсогосподарськi пiдприємства припинять свою дiяльнiсть, люди втратять роботу. Насправдi нацiональний природний парк просто стає частиною державного лiсового об`єднання.

Так само нiчого не змiниться у забезпеченнi населення паливом. У парку проводитимуться рубки догляду та санiтарнi рубки, а деревина буде спрямована на опалення помешкань мiсцевих жителiв. Як i ранiше, збиратимуть вони також гриби i ягоди. У рекреацiйних i господарськiй зонах (бiльше 80 вiдсоткiв територiї) це дозволено. До складу Нацiонального природного парку не входять людськi паї та територiї населених пунктiв.

У НПП Сколiвськi Бескиди працюють близько 200 людей, Вiдпочиваючих тут приймають майже 50 баз вiдпочинку. Тут виготовляють фiточаї, наливки, мед, якi можна придбати у сувенiрних упаковках, друкують науково-популярну та туристичну лiтературу, облаштовують туристичнi маршрути та проводять екскурсiї. Вiдповiдно, мiсцевi бюджети наповнюються податками. За минулий рiк НПП Сколiвськi Бескиди сплатив їх понад п’ять мiльйонiв гривень.

Звiсно, усе це не з’явиться в одну мить, але у цьому є розвиток i перспектива.

Спроба №?

Iдея створення заповiдного об’єкту високої категорiї на базi ландшафтiв довкола верхiв’їв Iнгульця з’явилася майже сто рокiв тому. Розповiдає Андрiй Домаранський:

"У 20-их роках минулого столiття територiя пiвнiчної частини сучасної Кiровоградської областi розглядалася як тло для створення степового заповiдника. Iдея мала бути реалiзована впродовж другої п’ятирiчки. Наступна хвиля проектiв заповiдання регiону належить до 80-х –90-х рокiв i пов’язана з напрацюваннями науковцiв НАН України. Пiзнiше, протягом 2008-2010 рокiв було оприлюднено ще кiлька проектiв заповiдання, зокрема у статусi нацiонального природного парку. Майже десять рокiв тому, у квiтнi 2009 року розпорядженням голови Кiровоградської обласної ради було створено робочу групу з розробки засад Чорнолiського нацiонального парку, проте жодного разу вона не збиралася. Як би там не було, але теза про цiннiсть ландшафтiв довкола верхiв’їв Iнгульця та доцiльнiсть їх заповiдання, давно не викликає сумнiвiв".

А сьогоднi вона ще й пiдсилена вкрай незадовiльним станом охорони природи на теренах Кiровоградської областi. Всупереч ряду Законiв та урядових документiв, зокрема й Державнiй стратегiї регiонального розвитку України на перiод до 2020 року, якою передбачено для територiї Кiровоградської областi показники заповiдностi на рiвнi 5,57 % на 2018 рiк, (6,33 % на 2019 та 7,1 % на 2020), вона становить 4,04 вiдсотка i є одним з найнижчих в Українi.

На початок минулого року на територiї Кiровоградської областi було 222 заповiднi об’єкти, проте тут домiнують заказники, заповiднi урочища та пам’ятки природи. Жодного природного чи, тим паче, бiосферного заповiдника, жодного нацiонального природного парку, ботанiчного саду чи зоопарку. Жодного об’єкту, що за своїм статусом повною мiрою убезпечував би ландшафти вiд деформацiї та знищення.

Хочеться вiрити, що цього разу спроба створення нацiонального природного парку «Чорнолiський», яка отримала пiдтримку на обласному та мiнiстерському рiвнi (заступник мiнiстра екологiї та природних ресурсiв Василь Полуйко пiд час пiдключення висловився «за») буде таки успiшною.

399 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.