ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Мовний Закон: Знову про наболіле і знову з поклоном

Мовний Закон: Знову про наболіле і знову з поклоном

Мені дуже хотілося, щоб користувачі сайту «Рідний край» цю статтю дочитали до кінця. Її тема може комусь здатися далеко не новою, а то й невчасною, є нібито питання нагальніші, нехай почекає, і взагалі якось воно та буде. Однак те, про що я говоритиму,  стосується  не просто життя, а самого нашого з вами існування.

Кілька місяців тому на виставці Лариси Зоряної в художньому музеї я зустрівся з відомим етнографом, кандидатом історичних наук Олександром Босим, котрий приїхав на вернісаж сестри з Києва. Перед тим він побував у багатьох регіонах України і з великою стурбованістю говорив мені про стан української мови на нашій ніби вже і своїй землі, причому не тільки у містах. Про мову йтиметься й у моїй статті, точніше – про той розголос, що набирає сили з нагоди подання на розгляд Верховної Ради проекту «Закону про державну мову». Характерно, що розмова в ЗМІ, як і в раніше, сповнена сервілістських виправдань. Ніби ми не на своїй землі, ніби наша мова не є однією з найрозвинутіших у світі й багатшою (за словниковим запасом,  синонімічним рядом, образністю тощо) за ту, котру нам нав’язували протягом трьох століть і багатьом таки нав’язали – кому батогом, а кому тульським пряником. Ніби повернення українців до рідної мови не є відновленням історичної справедливості і засторогою від зникнення нашого народу з етнокультурної карти світу. Тим часом деякі, з дозволу сказати, аналітики уже почали делікатно натякати, що, мовляв, поки точиться війна - мовне питання не на часі, що прийняття нового закону викличе хвилю протестів на зразок подій 1914 року, навіть, ніби законопроект подано до Верховної Ради для того, аби відвернути увагу українців від провалів влади в економіці і соціальній сфері. Щоб спростувати останнє, досить назвати кілька імен авторів законопроекту. Це народні депутати Дмитро Добродомов, Ігор Луценко, Сергій Висоцький, тобто якраз ті, які постійно критикують владу і виносять на люди те, про що їй не дуже хотілося б чути.

Лякати масовими акціями протесту теж не варто. Ті  російськомовні українці та етнічні росіяни, котрі усвідомлюють себе українськими громадянами, прекрасно розуміють, що заколоти на півдні і сході стали не стихійною реакцією на спробу відмінити закон Ківалова-Колесніченка, а добре підготовленою російськими спецслужбами операцією. Сьогодні багато російськомовних захищає Україну від агресора, і ніхто нікого не питає, хто якою мовою говорить. Не питатиме й завтра, бо в новому законі в разі його прийняття діятиме положення: «...  не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів».

Швидше всього, війна п’ятої колони із цим законопроектом буде так само гібридною: не заперечуючи прав українців на державність своєї мови відверто, опоненти намагатимуться якомога сильніше дискредитувати його положення як нібито недемократичні, неєвропейські, юридично необґрунтовані і таке інше. Спекуляції вестимуться головним чином навколо кількох основних питань. Чи не в першу чергу, стосовно утвердження української мови у державній сфері. В проекті записано: ««Мовою засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб'єктах господарювання державної і комунальної форм власності є державна мова». Як у всьому цивілізованому світі, адже мова є невід’ємним атрибутом держави. Це хіба що у нашому парламенті можна прикинуться клоуном і виступати почергово двома мовами відразу.

Сумнівам піддаватимуть і положення про використання державної мови у культурі, на телебаченні, у кіно, друкованих ЗМІ, в рекламі тощо. Передбачається тривала дискусія – по вертикалі і горизонталі – з досвідченими фальсифікаторами і заядлими русофілами. І її треба виграти. Не у залі засідань Верховної Ради, а в умах співвітчизників. Агов, мовознавці і літератори, професура і шкільні вчителі, правники і законодавці, активісти Товариства української мови імені Тараса Шевченка! Згадайте, що саме завдяки вашій позиції у жовтні 1989 року було зламано опір влади і прийнято «Закон про мови в Українській РСР». Пригадую, тоді під час обговорення мовного питання в обласній філармонії за участі відомого поета Дмитра Павличка на пропозицію надати українській мові статус державної зал відповів бурхливими оплесками стоячи. І навіть завідуючий відділом агітації та пропаганди обкому КПУ був змушений так само піднятися з крісла. Громада – великий чоловік, як каже наш мудрий народ.

Новому законопроекту ще належить пройти довгий шлях – через розгляд у профільному Комітеті з питань культури і духовності, у шістнадцяти інших парламентських комітетах, тривалі дискусії у залі засідань Верховної Ради і, нарешті, через голосування. Саме ці дискусії та голосування стануть лакмусовим папірцем щодо патріотизму народних депутатів, у тому числі й від нашої області.

... У Конституції маленької Естонії, котру днями відвідав український президент, головним завданням держави визначено «збереження естонської нації і культури на віки». Якщо автохтонне населення - еестласед, котре складає там шістдесят дев’ять відсотків, відстоює своє право на майбутнє, то чи можемо ми, майже вісімдесят відсотків українців у себе вдома стояти осторонь, коли нас знову прагнуть пустити на добрива для сусідів?

Насамкінець – кілька думок з цього приводу голови Донецької військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського, котрий заявляє про необхідність для України чітко оформити свій інформаційний та культурний простір:

«Російська мова, стараннями ошалілих імперців, перетворилася на ефективний інструмент гібридної війни».
«Сьогодні легковажна чи вмотивована відмова громадян України від своєї мови – це абсолютне слідування логіці і планам Путіна. І підігравання йому».

І ще одна: «Можливо, комусь моя аргументація видається «не демократичною». Вибачте, але стріляти у ворога на війні також не особливо демократично. Однак, доводиться».
482 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail [email protected]

 



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.