ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Чи має кров національність?

Чи має кров національність?

На це запитання вистава Івано-Франківського драматичного театру «Нація» за однойменним твором Марії Матіос відповіді не дає. Вона його ставить. Як і багато інших – гострих, важливих, філософських. Ця вистава стала одним з прологів першого національного фестивалю «Кропивницький-2017».

Такий масштабний захід проводиться у нашому місті вперше, отож, він навряд чи міг обійтися без організаційних неполадок. Запрошення, звісно, дістали не всі бажаючі. Чомусь на одних було вказано місце, на інших – ні. Можливо, краще було б, аби люди купували  за прийнятними цінами квитки (сім мільйонів бюджетних гривень  таки чогось варті!) і  подібних проблем би не виникало? Але значний інтерес глядачів свідчить і про те, що вони далеко не дурні: у одному з інтерв’ю головний режисер Кіровоградського театру Євген Курман зауважив, що  не цікавитись заходами такого феєричного фестивалю може хіба що дурень. Отож, у мешканців Кропивницького з розумом усе в порядку.

Як і з серцем. Бо виставу Ростислава Держипільського (молодий, але уже відомий в Україні режисер)  кропивничани  вітали  стоячи і тривалими аплодисментами. Це при тому, що  вона наскрізь просякнута  символами, які досі, як вважалося, пересічному  мешканцеві Центральної України мало про що говорять. Та й роки після Другої світової війни у наших краях мали  інші відтінки і інші події.  А у виставі йдеться про  жорстке протистояння бандерівського підпілля тодішній владі та всюдисущому НКВС на теренах Західної України.

Але на сцені немає війни, немає бою, фактично немає й крові. Новели, на які розбита вистава, об’єднані розповіддю старої жінки, здавалося б про абсолютно буденні речі -- сусідів, свого діда, смерті односельців, -- мають глибокий психологічний  зміст. Фактично триває боротьба між Добром і Злом на рівні людського серця. (Саме цей момент підкреслює у своєму листі до глядачів  вистави авторка тексту Марія Матіос, який зачитав  як післяслово до спектаклю  Ростислав Держипільський).  І тому тут є місце для того, що, власне, тримає людину в координатах Духу: Любові, Вірності, Відданості, Совісті, Людяності усупереч всьому.

Режисер особливий акцент робить на Жінці, її долі, її стержньовій ролі у бутті нації. Навколо цієї ідеї розгорнуті найвиразніші символи вистави. Але й завдяки цьому її пафосність не перетворюється на пустодзвонство, фальшивий фальцет пристосуванства й брехні, а залишається правдивим голосом  страждання, біди, іноді розпачу, але й надії. Багато в чому  високий регістр вистави підтримують пісні, музика. Серед цих народних мелодій майже немає популярних, що змушує вслухатись, втискуватись у кожен звук і слово.

Але фінальний акцент вистави – не лише Жінка-Нація, а й Держава, яку не створить Бог, хоч у нього це просять, а може створити тільки Нація. Жінка – родина – народ. Заради їхнього блага той, хто найбільше любить, може зупинити свої серце…

Твір написаний чверть століття тому, але нинішні події, чергова російсько-українська війна, додає виставі нових трагічних барв, емоцій, асоціацій. Адже боротьба за гідне майбутнє нації триває. І чи пролита у цій боротьбі кров має національність?

   

744 0
НОВИНИ

Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на Ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в Україні та Світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Електронна пошта №1- простий та зручний e-mail ім'я@ukr.net.

 



Найсвіжіші та найголовніші новини за сьогодні на http://www.ukr.net.

Sinoptik.ua - погода в україні та світі.

KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.

Базар avtosale.ua - місце, де можна купити найкраще авто.